Після чотиригодинних дебатів і п'ятигодинного розгляду 220 поправок, який тривав до пізньої ночі, депутати Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) проголосували в ніч на 25 червня за резолюцію, котра дає Росії право на безумовне і негайне повернення в асамблею.

Резолюція констатує, що кожна країна-член Ради Європи має право і обов'язок працювати в обох статутних органах організації: Комітеті міністрів і в ПАРЄ, а також скасовує санкції проти національних делегацій у вигляді позбавлення права голосу, виступів та представництва в асамблеї. Окрім цього резолюція дає дозвіл країнам, які не представлені у ПАРЄ, подати заявку на участь їхніх делегацій у роботі асамблеї безпосередньо перед червневою сесією, хоча згідно з регламентом це має робитися лише у січні. Таким чином, ухвалений документ усуває перешкоди, які досі стояли на заваді поверненню російській делегації усіх її прав у ПАРЄ.

Російське питання

Росія увійшла в серйозний конфлікт з ПАРЄ у квітні 2014 року, коли делегація Держдуми була позбавлена права голосу через анексію Криму. Оскільки Москва рішень резолюції не виконала, санкції проти неї у ПАРЄ продовжували ще кілька разів.

Тоді у 2016 році російська делегація вирішила відмовитися від співпраці з ПАРЄ і відтоді до Страсбурга не приїжджала. А влітку 2017 року російська влада припинила платити внески до Ради Європи. Перебування Росії в Раді Європи опинилося під загрозою, адже, згідно зі статутом організації, через два роки невиконання фінансових зобов'язань членство країни може бути припинено. Цей дворічний термін для Росії, яка заборгувала Раді Європи майже 70 мільйонів євро, закінчується цими днями.

Гнучкий регламент

У зв'язку з безпрецедентною ситуацією керівництво Ради Європи та ПАРЄ ухвалило принципове політичне рішення: будь-якою ціною втримати Росію у своїх лавах. Критичну риторику на адресу Москви у залах Палацу Ради Європи поступово замінили слова про необхідність діалогу з Росією. Головним аргументом прихильників ідеї повернення російської делегації в ПАРЄ стало збереження доступу для мільйонів росіян до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), якого вони будуть позбавлені у разі, якщо Росія перестане бути членом Ради Європи.

Для того, щоб дати можливість Росії повернутися в ПАРЄ попри невиконані вимоги резолюцій щодо України, було вирішено змінити регламент асамблеї таким чином, щоб дати можливість російській делегації почати все з чистого аркуша, забувши про п'ять років санкційного протистояння.

Бюджет ціною демократії

Як зауважив під час дебатів, які передували голосуванню, голова групи Європейської народної партії (ЄНП) в ПАРЄ, поляк Александер Почей, резолюція щодо зміни регламенту на догоду Росії розколола асамблею. Справді, мабуть, це була одна з найпалкіших дискусій за всю історію існування асамблеї. І не лише тому, що на участь у дебатах записалися майже 70 депутатів, а розгляд поправок до резолюції перетворився на тривалу нічну словесну баталію. Річ у тім, що жодна політична група і жодна національна делегація не мали єдиної позиції стосовно повернення російської делегації. Через це виступи депутатів під час дебатів нерідко виходили за межі дипломатичної стриманості.

 "Сер Вінстон Черчилль, батько-засновник ПАРЄ, жахнувся б, якби побачив цю політику умиротворення агресора. Ми намагаємося зберегти фінансування нашої організації ціною демократії", - заявив британський депутат-консерватор Роджер Гейл. За його словами, "в обмін на 70 мільйонів срібняків РФ вимагає повернути їй повноваження" і унеможливити введення санкцій у майбутньому, що є "ганебним шантажем".

Латвійський депутат-соціаліст Борис Силевич застеріг, що ухвалення резолюції підірве довіру до організації, яка "збирається відмовитися від своїх базових цінностей". На його думку, це виглядатиме "ніби ми здалися, ніби підтримуємо дії Росії". "Як ми  зможемо критикувати інші країни, якщо дивитимемося крізь пальці на значно серйозніші порушення Росії?", - запитав колег депутат.

Санкції нічого не вирішують

Ніхто не збирається визнавати анексію Криму чи забути про долю українських політичних в'язнів у російських тюрмах, у цьому намагався переконати присутніх німецький депутат від ЄНП Андреас Нік (Andreas Nick). "Якщо представники РФ повернуться, то вони почують багато критики на свою адресу, і ми зможемо змусити Росію виконувати свої зобов'язання", - пообіцяв депутат.

Соціалістка з Норвегії Ліз Крістоферсен вважає, що повернути Росію треба заради того, щоб 143 мільйони росіян мали доступ до ЄСПЛ. "Політичні санкції накладаються іншими організаціями, залишити Росію в Раді Європи відповідає інтересам всіх європейців", - заявила вона.

Це ще не фінал

Російські депутати прибули у Страсбург увечері в понеділок, 24 червня. Проте навіть ухвалення цієї вирішальної резолюції ще не гарантує, що зранку у вівторок вони займуть свої місця у сесійній залі і приступлять до роботи в ПАРЄ. Адже процедуру оскарження повноважень національних делегацій ніхто не скасовував. І в асамблеї вже набралося 30 депутатів від п'яти країн, які готові під час відкриття сесії у вівторок заявити, що оскаржують повноваження російської делегації. У цьому випадку асамблея буде змушена розглянути це подання і підготувати відповідну доповідь у моніторинговому комітеті.

Попри серйозне скорочення санкційного інструментарію, ПАРЄ все ще може запроваджувати покарання проти національних делегацій, заборонивши, наприклад, депутатам країни, яка порушила принципи Ради Європи,  бути доповідачами, очолювати комітети чи входити до складу моніторингових місій. Поки що складно сказати, чи погодиться Москва повернутися в асамблею за таких умов. Адже напередодні голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що якщо проти російської делегації "будуть застосовані хоч найменші санкції", то вона "не бачить можливості працювати в ПАРЄ".