Урядовці самопроголошеної "Донецької народної республіки" (ДНР) та їхні спільники, що стоять на барикадах біля захоплених адмінспоруд по містах області не вважають, що "неофіційний лідер" Донбасу Рінат Ахметов відіграє у цих подіях помітну роль. Останній раз його тут бачили в ніч на восьме квітня, коли він разом із лідером місцевого осередку Партії регіонів Миколою Левченком безуспішно переконував загарбників почати діалог із київською владою. Сепаратисти кажуть, що після того вони "більше не чули голосу Ахметова" і навіть не виключають, що той втік за кордон.

Натомість 11 квітня Ахметов взяв участь в зустрічі керівництва східних областей з виконувачем обов'язків прем'єра Арсенієм Яценюком, закликавши його до діалогу із загарбниками адмінспоруд і виступивши "проти насильства, проти того щоб пролилася кров". А 19 квітня бізнесмен з'явився на футбольному матчі на місцевому стадіоні "Донбас-арена" разом зі своїми дітьми.

Тримається осторонь

Хоча сам Ахметов ніколи відкрито не засуджував донецький сепаратизм, його причетність до дестабілізації ситуації в Донбасі активно спростовували інші можновладці та політики. "Центральні органи влади звинувачують у подіях в Донецькій області Ахметова і вимагають його арешту. Це маячня", - заявив 11 квітня на прес-конференції міський голова Донецька Олександр Лукьяченко. Впродовж другої декади квітня про можливу причетність Ахметова до підтримки сепаратистів категорично спростувала екс-прем'єр Юлія Тимошенко та колишній міністр МВС Юрій Луценко.

Такої ж думки дотримується і голова Вільної конфедерації профспілок України Михайло Волинець. В інтерв'ю DW він не виключив, що Ахметов "хитрує" і намагається не посваритися ані з Києвом, ані зі сепаратистами. "Шахтарі з підприємств Ахметова ніхто не примушує підтримувати сепаратистів і виходити на барикади. Так само, як їх ніколи не гнали в Київ на Антимайдан. Туди привозили тільки шахтарів з державних вугільних копалень", - сказав Волинець.

Тіньовий гравець

Однак донецькі політичні аналітики впевнені, що Ахметов відіграє провідну роль в теперішніх подіях. Вони вважають, що коли антитерористична операція успішно поклала край захопленню сепаратистами харківської облради, нічний візит Ахметова до тих, хто захопив Донецьку облраду та подальша риторика бізнесмена засвідчили його намагання не допустити аналогічних подій на Донбасі. "Багато експертів вважають, що олігарх зацікавлений в розхитуванні ситуації і присутності тут російських екстремістів, щоби мати поле для маневру та торгу із центральною владою", - сказав DW голова донецького Інституту соціологічних досліджень та політичного аналізу Володимир Кіпень.

Однією з характерних рис Донбасу є високий рівень концентрації капіталу та монополізму влади. Так, в донбаському місті Маріуполі розташовані велетенські заводи "Азовсталь" та Маріупольський металургійний завод. Обидва ці заводи належать Ахметову. Це робить його найвпливовішою фігурою в місті, без дозволу якої були би неможливі жодні захоплення органів влади та інші масові безлади, вважає мешканець Маріуполя, політолог та соціолог Борис Войнаровський.

Показова пасивність

В інтерв'ю DW Войнаровський зазначив, що збройна відсіч сепаратистам вояків військової частини в Маріуполі 17 квітня та арешт десятків учасників масових безладів суттєво заспокоїли ситуацію в місті. Але, як впевнений експерт, це сталося внаслідок аж ніяк не дій місцевої влади, а виключно завдяки рішучості командування тієї частини. "Натомість, захоплену сепаратистами Маріупольську міськраду зараз утримують не більше десяти осіб, яких міліція могла би розігнати за кілька хвилин", - сказав Войнаровський.

Критично про роль Ахметова у нинішньому протистоянні висловився й співрозмовник DW в одній з компаній олігарха. На його думку, олігарху і його партнерам непотрібна анексія Донбасу Росією, бо тоді область перетвориться на ще одну Абхазію чи Придністров'я і це унеможливить міжнародну торгівлю. Водночас теперішня криза активно підтримується ДТЕКом та SKM "фінансово, організаційно, а також за участі приватних охоронних підрозділів цих структур". Співрозмовник DW пояснив, що нестабільність в Донбасі використовується її натхненниками як аргумент і засіб тиску на Київ із тим, аби "зберегти контроль за регіоном та нинішні умови ведення бізнесу та визискування місцевого населення".