Фахівці з проблем енергозбереження давно наголошують, що екологічні “трилітрові будинки” так само важливі для сталого розвитку, як і автомобілі з низьким споживанням пального. І такі будинки, що дістали назву “пасивних”, уже існують і не лише на папері. Серйозної конкуренції для типового житлового будівництва вони поки що не становлять, але щороку їх з”являється дедалі більше. Особливо на півдні Німеччини та в Австрії. Гельмут Крапмаєр, співробітник Інституту енергії австрійської федеральної землі Форарльберг:

“Власне, “пасивний будинок” не є чимось принципово новим. Це лише черговий крок у здійсненні далеко не нової ідеї: будувати так, щоб на обігрівання житла витрачалося якомога менше енергії. У попереднього типу будинків - з низьким використанням енергії – значні заощадження стали можливими за рахунок підвищеної теплоізоляції. У цьому сенсі стелі, підлоги, вікна, двері “пасивних будинків” стали ще кращі. Звідси й назва – “пасивні”, бо в принципі в них можна жити взагалі без опалення.”

“В архітектурному плані “пасивні будинки” дещо відрізняються від традиційних розміром вікон , наприклад, або трохи незвичним розташуванням їх, - веде далі Гельмут Крапмаєр. - Але такі котеджі аж ніяк не мають вигляду обкладених ватою, як це дехто собі уявляє”:

“Просто в “пасивному будинку” трохи товстіші стіни через те, що в них міститься більше теплоізоляційного матеріалу, та вікна не подвійні, а потрійні. А ось дах може бути якої завгодно форми. Це залежить від того, є на ньому сонячні батареї, чи ні. Загалом же, якоїсь типової ознаки, за якою зовні одразу можна було б помітити, що цей будинок “пасивний”, немає.”

Обогрівання енергозаощаджувальних будинків відбувається головним чином за рахунок унутрішніх джерел тепла. Це сонячне проміння, що потрапляє в оселю через вікна, електричні побутові прилади, тепло від готування їжі та, нарешті, самі мешканці будинку. Науковці підрахували, що кожна людина випромінює стільки ж тепла, скільки його виробляє, наприклад, електрообігрівач середньої потужності. У “пасивному будинку” ця побутова життєва теплоенергія накопичується, й використовують її з якнайбільшою доцільністю. “Правильніше, певне, було б назвати таке житло не “пасивним”, а “розумним”, - каже Гельмут Крапмаєр. - Іноді мене навіть запитують: “А правда, що в “пасивному будинку” досить зварити вранці каву, й цілий день не треба буде вмикати опалення?”:

“Це суто фінансове питання. Є будинки, які взагалі не мають опалення – “пасивна” концепція це цілком дозволяє. Проте з економічної точки зору, важливо знайти найліпший компроміс між витратами на теплоізоляцію та бажаним комфортом. Хтось почувається затишно, коли в кімнаті не менше 22-25-ти градусів, і тоді взимку самого “пасивного” тепла, звичайно, не вистачає. Комусь, навпаки, завжди комфортно й при 18-ти. Але переважна частина “пасивних будинків” систему опалення все-таки має. Щоправда, в порівнянні із звичайною вона набагато компактніша.

З досвіду Австрії, де споруджено найбільше “пасивного житла” в Європі, можу сказати, що довгими холодними зимами й добре утеплені приміщення, з товщиною ізоляції до 30-ти сантиметрів, доводиться все-таки підігрівати. Опалення потрібне й для того, щоб будинок не холонув, коли господарі на якийсь час від”їжджають.”

Зате влітку в “пасивних будинках” увесь час панує приємна прохолода. Навіть коли в затінку стовпчик термометра сягає 35-36-ти градусів, усередині – не більше 25-26-ти. “Причому, без усяких кондиціонерів, - підкреслює фахівець Інституту енергії. – Теплої пори року такі будинки є “пасивними” на всі 100%. Стіни зовнішнє тепло не пропускають, ну, а вікна відчиняти так і так непотрібно”:

“Це означає, що повітря в будинок потрапляє не через двері та вікна, а через примусову систему вентиляції, обладнану спеціальними фільтрами та теплообмінювачем. У цьому полягає один з найголовніших принципів “пасивного будівництва.”

Як відомо, зазвичай приміщення вентилюються вільно, тобто, через вентиляційні шахти виходить тепле повітря, а крізь відчинені двері та вікна надходить холодне. Батареї опалення, власне, й потрібні для того, щоб компенсувати втрати тепла. Система примусової вентиляції дозволяє до 90% його повернути назад у житло: в теплообмінювачі свіже холодне повітря, що надходить іззовні, підігрівається струменями теплого “відпрацьованого” хатнього повітря. До того ж, спеціальні фільтри затримують пил та бактерії. Для алергіків надзвичайно важливо, що у фільтрах осідає також пилок рослин. Гельмут Крапмаєр:

“Таким чином мешканці завжди дихають чистим повітрям - наче вони перебувають на повітряному курорті. Крім того, на відміну від звичайних, у “пасивних будинках” постійно провітрюються всі без винятку приміщення. І протягів немає, бо повітря повільно циркулює крізь отвори у внутрішніх дверях. Чомусь поширена думка, що “пасивні будинки” обов”язково мають бути герметично закупорені, й вікна в них відчиняти категорично заборонено. Це абсолютна дурниця! Якщо є бажання, відчиняйте собі вікна на здоров”я. Просто в “пасивних будинках” у цьому немає потреби. Що ще дивує, то це майже повна відсутність неприємних побутових запахів. Навіть коли в приміщеннях палять, потім цього практично не відчуваєш.”

Однак, головною перевагою “пасивних будинків”, безперечно, залишається їхня екологічність у сенсі заощадження енергії. За даними форарльсберзького Інституту, родина, яка мешкає в “пасивному котеджі”, витрачає щороку на опалення від 100 до 150 євро. Це приблизно восьма частина від того, що спалачують мешканці традиційних “активних” будинків. “Сьогодні, коли енергоносії дорожчають буквально щодня, - каже Гельмут Крапмаєр, - будинки нового типу є не тільки інвестицією в збереження довкілля, а й, зрештою, у власну фінансову безпеку.”

Коли Гельмут Крапмаєр із захопленням розповідає про переваги “пасивного будівництва”, його словам можна цілком довіряти. Провідний фахівець Інституту енергії сам є власником “пасивного” котеджу й входить до організаційного комітету загальноєвропейської виставки “Пасивне будівництво та вдосконалення”. У квітні цього року вона відбулася вже увосьме. За традицією, до австрійського міста Кремс, окрім архітекторів, проектувальників, виробників і потенційних клієнтів, приїхали й численні мешканці екологічно-економічних осель. На запитання, чи не шкодують вони, що колись відважилися на такий експеримент, можна почути: “Тепер я нізащо не проміняю моє житло на “нормальне”. Де ще знайдеш такий затишок та комфорт!” “Цей будинок якісно змінив моє життя, - каже Мартін Калдонацці, власник першого в Австрії “пасивного котеджу”, побудованого ще 1996-го року. – Заощаджені на опаленні гроші я витрачаю на цікаві подорожі”. А родина вчителів Кранаветер мріє про появу “пасивних шкіл”: “У класах із таким свіжим повітрям учням буде набагато легше зосереджуватися. Це неодмінно відіб”ється на їхній успішності!..”

“Пасивні будинки” – сонячні, затишні, економічні...

За матеріалами німецької преси