Ледве помітна міміка лікаря, що вказує на те, наскільки він вірить в успіх обраного методу лікування, впливає на його ефект, свідчать дані проведеного нещодавно дослідження.

Проведене Дартмутським коледжем у США дослідження, результати його опубліковані у фаховому виданні Nature Human Behaviour, мало на меті з'ясувати, наскільки очікування лікаря від лікування впливають на його результат.

На першому етапі дослідження, яке складалося з двох частин, науковці розмістили електроди на зап'ястях людей, які мали грати роль "лікаря". Потім дослідники нагрівали електроди, провокуючи таким чином відчуття болю. Відтак групі показали крем "Thermedol", який, як стверджували організатори експерименту, мав доведений знеболювальний ефект. Насправді цей крем був плацебо і приписаних йому властивостей не мав. Учасники експерименту використовували крем і одразу ж відчували полегшення. Однак відчували вони його насправді не через крем, а завдяки тому, що дослідники вручну знижували температуру електродів, створюючи таким чином псевдоефект від крему.

На другому етапі експерименту "лікарі" вже тепер самі пропонували або "Thermodol", або інший, контрольний, крем, аби подивитися, чи допоможе він піддослідним, які мали грати роль "пацієнтів". Ці люди зрештою називали вигаданий крем "Thermodol" більш ефективним, ніж інший, попри те що насправді відмінності між двома кремами не було.

Найпримітніше, що вигаданий "Thermodol" мав знеболювальний ефект не лише за словами "пацієнтів", але й згідно з аналізом їхніх мімічних реакцій, а також реакцій їхньої шкіри. Крім того, піддослідні вказували, що "лікарі", які рекомендували їм цей крем, демонстрували більше співчуття до них.

Дослідники дійшли висновку, що на сприйняття пацієнтами ефекту від методу лікування впливає ледве помітна міміка лікарів, коли ті пропонують їм його. Відеофіксація сцен спілкування між "лікарями" та "пацієнтами" під час експерименту демонструє невеличкі розбіжності між виразами обличчя "лікарів", залежно від того який крем вони пропонували "пацієнтам". За даними науковців, ця невербальна комунікація відображала очікування "лікарів" щодо методу лікування.

Якщо пацієнт вірив лікарю та вважав, що той йому більше співчуває, це також відображалося на змінах у міміці лікаря під час спілкування. Дослідники дійшли висновку, що налаштування та поведінка лікаря може впливати на сприйняття пацієнтом лікування та його ефективність. Експеримент на двох незалежних одна від одної вибірках підтвердив такі висновки науковців. Дослідники сподіваються, що такі дані зможуть покращити комунікацію між лікарями та пацієнтами.