Пекін схвалив закон, що обмежує автономію Гонконгу
Марія Думанська
28 травня 2020 р.
У Китаї затвердили закон про національну безпеку Гонконгу. Тепер Пекін зможе придушувати протести в автономній від Китаю території. Цей закон розкритикували США, Великобританія, Австралія та у ЄС.
Реклама
Вищий законодавчий орган Китаю - Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) - у четвер, 28 травня, ухвалив контроверсійний закон про національну безпеку Гонконгу в обхід місцевого законодавчого органу Гонконгу. Як повідомляє інформагенція Reuters, за відповідний законопроєкт проголосували 2878 членів зборів, один делегат виступив проти, а ще шестеро - утрималися.
Завдяки ньому китайська влада зможе в обхід місцевого уряду карати за дії, які у Пекіні розцінюватимуть як такі, що загрожують національній безпеці та підривають державну владу в Гонконгу, який дотепер вважався автономною територією у складі КНР.
Ухвалення цього закону погіршує відносини із США
Напередодні державний секретар США Майк Помпео поінформував Конгрес, що Гонконг не може вважатися таким, що має широку автономію у складі Китаю через законодавчу ініціативу Пекіна. Ухвалення зазначеного законопроєкту може завдати шкоди статусу Гонконга як ключового азійського фінансового центру.
Крім того, ця зміна статусу донедавна автономної території може стати серйозним ударом для торговельних відносин Гонконгу із США та можливості його мешканців отримувати американські візи.
Раніше у Вашингтоні вже пригрозили санкціями Пекіну через законопроєкт про нацбезпеку Гонконгу. У самому ж Китаї заявили, що відносини обох країн перебувають на межі "холодної війни".
Гонконг є окремим адміністративним регіоном у складі Китаю. Принцип "одна країна - дві системи" було закріплено під час передачі 1997 року колишньої британської колонії КНР. Він гарантує населенню адміністративного регіону свободи, що не діють у материковому Китаї. Однак протестувальники в Гонконгу звинувачують уряд у Пекіні у дедалі більшому обмеженні гарантованих основних прав.
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.