Після отримання томоса в Україні усе частіше лунають заклики передати основну православну святиню - Києво-Печерську лавру, яку держава свого часу надала у безоплатне користування Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ МП) - новостворюваній Православній церкві України (ПЦУ). Через це на території лаври вже вибудовують "оборону".

Біля основних воріт до нижньої лаври чатує чоловік із довгою бородою у спортивному костюмі. Він намагаються не видавати себе, але ретельно "сканує" всіх, хто йде помолитись чи сфотографувати пам'ятку як турист. Раптом його споглядання перериває ще один бородач, який голосно повідомляє колезі російською: "На об'єкт проник "бендерас". Він прямує в дальні". Далі чоловіки енергійно крокують у напрямку дальніх печер - вочевидь, боронити свою обитель від "бендерівців".

Безоплатне користування

Києво-Печерська лавра хоч де-юре і належить державі, однак уже третє десятиліття є оплотом російського православ'я в Україні. На її території діє чоловічий монастир, заснований Київською митрополією Московського патріархату. Також там розміщена резиденція митрополита УПЦ МП.

За роки незалежності України високопосадовці на великі свята переважно ходили молитися в Успенський собор, головний храм лаври, та підносили церкві щедрі дари. Найщедрішим стала передача 1992 року указом тодішнього президента Леоніда Кравчука більшої частини комплексу в користування УПЦ МП. Раніше цими об'єктами опікувався Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. А 2013 року розпорядження уряду Миколи Азарова закріпило за УПЦ МП безоплатне користування 79 будівлями і спорудами на території комплексу.

Церковні новобуди

Нині УПЦ МП господарює у нижні частині лаври, а верхньою завідують музейники заповідника. Відносини між ними не можна назвати найкращими. "Ось там корпус, де я раніше працював. Там був наш відділ. Зараз там готель монастиря", - із сумом у голосі констатує старший науковий співробітник заповідника Євген Кабанець. Він показує рукою з верхнього муру лаври вниз, де знаходиться чоловічий монастир, печери, корпуси та церкви, якими користується УПЦ МП.

Представники заповідника занепокоєні будівельними роботами, які на території лаври постійно ведуть церковні діячі. Вони побоюються, що через це лавру можуть виключити зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. "Це новоробка, ось цей триповерховий корпус - також нова будова. За 20 останніх років церква побудувала 16 нових корпусів", - констатує Кабанець.

Намісник лаври митрополит Павло навпаки наголошує, що монахи відбудовують зруйноване і занедбане державою. "Все, що відроджується на території Києво-Печерської лаври, відроджується на фундаментах будівель, які вони, директор заповідника і так звані співробітники культури, свого часу зруйнували", - нещодавно заявив Павло на YouTube-каналі лаври. Він сипле прокльонами на тих, хто піддає сумніву добрі наміри церкви, та вважає, що святиню хочуть забрати в УПЦ МП.

Нині ж церковники і міністерство культури України, якому підпорядковується заповідник, конфліктують ще й через зникнення десяти ікон. Під час нещодавньої інвентаризації мінкульт не дорахувався переданих на зберігання УПЦ МП цінностей - тепер їх шукають правоохоронці.

Доводиться співіснувати

Утім, музейникам та церковнослужителям доводиться домовлятись, аби мати змогу спільно користуватися комплексом. Позаяк у верхній, музейній частині лаври стоїть її основний храм - Успенський собор. Зазвичай він є екскурсійним об'єктом, однак на великі свята УПЦ МП проводить у ньому богослужіння. У Трапезній церкві, також на території верхньої лаври, церковники збираються на свої синоди. Натомість у ближні та дальні печери, якими опікуються монахи, найбільше хочуть потрапити з екскурсією туристи.

"Ми толеруємо священнослужителів. У нас немає жодних конфліктів щодо духовних питань. Найбільші непорозуміння виникають через юрисдикційні чи політичні питання", - зазначає Кабанець.

У пошуках рішення для лаври

Офіційних заяв щодо повернення Києво-Печерської лаври під контроль держави або передачу іншій конфесії поки не лунало. Чиновники уникають прямих запитань про це. Однак релігієзнавиця, керівниця відділу філософії та історії релігії Інституту філософії Національної академії наук України Людмила Філіпович вважає, що українській владі потрібно вже зараз шукати шляхи вирішення проблеми приналежності лаври.

Вона наголошує, що суспільство хоче чіткості в цьому питанні, тоді як зволікання може коштувати Україні втрати православної святині. "Наприклад, завтра намісник Києво-Печерської лаври візьме й оголосить її ставропігією Російської православної церкви (РПЦ). І за канонічними законами це абсолютно можливо. Приклади є - Корецький жіночий монастир у Рівненській області не підпадає під юрисдикцію місцевого предстоятеля УПЦ МП Онуфрія, а прямо підпорядковується патріарху РПЦ Кирилу, бо є ставропігією цієї церкви. Так може бути і з лаврою", - застерігає Людмила Філіпович.

Експерти закликають українську влади шукати правових шляхів перегляду умов користування лаврою. "Є радикальний метод - посадити силою свого намісника, всіх монахів у потяг - і в Москву. Але ж це не наш метод. Наш шлях - правовий, якщо щось не влаштовує, то - розірвати договори, але пояснити людям мотиви із врахуванням прав людей", - сказала DW Філіпович. З нею погоджується і член експертної ради при міністерстві культури України Устим Хаварівський. "Треба уважно читати договір. Можливо, там є шпарини щодо порушення його умов. Очевидно, що це має бути мирний шлях молитви і плавного переходу виключно в юридичній площині та порозумінні", - вважає він. При цьому експерт зазначає, що мінкульт поки не звертався до експертної ради за правовою оцінкою даного договору. 

У прес-службі намісника Києво-Печерської лаври DW повідомили, що не дають жодних коментарів із цього приводу.