1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Переговори "нормандської четвірки": що приніс 12-й раунд?

Микита Жолквер11 травня 2016 р.

На віллі "Борзіґ" в Берліні пройшла чергова зустріч у "нормандському форматі" глав МЗС ФРН, Франції, Росії та України. Про що ж вдалося домовитися цього разу - в репортажі DW.

Вілла "Борзіґ"
Вілла "Борзіґ"Фото: Imago/J. Schulz

11 травня в столиці Німеччини відбувся черговий - 12-й за рахунком - раунд переговорів міністрів закордонних справ країн "нормандської четвірки": Німеччини, Франції, Росії та України. Зустріч, як майже кожен раз за час після підписання мінських домовленостей в лютому 2015 року, проходила на віллі "Борзіґ" - в заміському особняку МЗС ФРН, розташованому на березі Тегельского озера.

Стандартна процедура

Процедура була стандартною: проїзд міністерських кортежів по доглянутій території вілли, рукостискання на її сходинках, спільне фото, короткий підхід господаря зустрічі до преси. Інакшим цього разу було, мабуть, тільки одне - інакша погода, що дозволила журналістам не мерзнути на пронизливому вітрі.

Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр перед початком переговорів нагадав про ті зусилля, які він і його французький колега доклали для реалізації мінських домовленостей. Хоча поки ці зусилля не дали бажаного результату. Ризик виникнення повномасштабної війни між Росією і Україною став, щоправда, меншим, але ось "переговори про політичний процес, - поскаржився Штайнмаєр, - пошук політичного рішення фактично зупинилися".

Так далі тривати не може, вважають в Берліні, оскільки відсутність прогресу на переговорах "підриває легітимність мінського процесу, а головне - таїть в собі ризик повторної ескалації конфлікту".

Концептуальні розбіжності

Зустріч на віллі "Борзіґ"Фото: Reuters/H. Hanschke

Німецькі та французькі дипломати вже кілька місяців намагаються зблизити позиції російської та української сторін, між якими, за словами заступника міністра закордонних справ України Вадима Пристайка, який брав участь в переговорах, існують "концептуальні розбіжності".

Зокрема, Росія наполягає передовсім на виконанні політичних умов мінських домовленостей: на децентралізації України та конституційній реформі, а також квапить з ухваленням законів про амністію і процедуру проведення виборів на підконтрольних сепаратистам територіях.

За оцінками деяких незалежних московських аналітиків, Кремль до тих пір не відмовиться від контролю над кордоном з Україною і від поставок сепаратистам військової та іншої допомоги, поки Верховна Рада не ухвалить хоча б закон про амністію. В іншому випадку, мовляв, українські військові просто влаштують в Донбасі "криваву баню".

"Іноземці" на лінії вогню?

У Києві про такі побоювання знають і не наполягають на тому, щоб кордон з Росією відразу взяли під контроль українські прикордонники. Нехай, мовляв, для початку цю роботу виконують спостерігачі ОБСЄ, але не на двох КПП, як зараз, а на всій лінії кордону, протяжністю 400 кілометрів.

Але найголовнішою проблемою українські дипломати називають припинення обстрілів, які після нетривалої пасхальної паузи знову поновилися. Якби вдалося хоча б на 60 діб зупинити перестрілки, заявив Пристайко в інтерв'ю DW, то тоді можна було б говорити і про подальші кроки.

Такий режим тиші, за його словами, значно підвищив би готовність українських депутатів прийняти рішення в ім'я реалізації політичних пунктів мінських домовленостей, змиритися з якими - поки на сході країни гинуть українські військовослужбовці - їм дуже важко.

Ясно, що "гарячі голови" на лінії зіткнення є з обох сторін, і важко точно визначити, хто першим пересмикнув затвор. Охолодити пристрасті, кажуть в Києві, можна було б, розвівши сторони на певну відстань одне від одного і поставивши між ними "іноземців". Розумієте, сказав кореспонденту DW один з українських експертів, відкривати стрілянину, знаючи, що на лінії вогню може виявитися, наприклад, француз або норвежець, набагато важче, ніж бачачи в приціл тільки ненависного противника.

Підсумки 12-го раунду

Голови МЗС на "нормандських переговорах"Фото: Reuters/H. Hanschke

На переговорах в цю середу, 11 травня, взяв гору, судячи з усього, український підхід. Йшлося переважно саме про питання безпеки. Оцінюючи підсумки зустрічі, Штайнмаєр назвав їх "змішаними", а панівну там атмосферу - кращою, ніж під час попереднього "нормандського" раунду в Парижі. "У тому, що стосується питань забезпечення безпеки, ми зробили значний крок вперед, - заявив він. - Є ціла низка конкретних заходів, про які ми сьогодні домовилися".

До таких узгоджених заходів, зокрема, належить розведення військових з'єднань вздовж контактної лінії, створення нейтральних зон відповідно до конкретних координатами і термінами. Досягнуто також домовленості про обмін інформацією і про відмову від проведення військових маневрів поблизу лінії зіткнення. "Тепер справа за тим, - підкреслив Штайнмаєр, - щоб ці домовленості було на практиці реалізовано на сході України", що, на його переконання, зробить стійким режим припинення вогню.

А ось підсумками переговорів про політичні аспекти врегулювання конфлікту в Донбасі німецький міністр не задоволений. Штайнмаєр заявив, що в ході зустрічі в "нормандському форматі" не вдалося зблизити позиції сторін, зокрема, з питання про зміст майбутнього українського закону про місцеві вибори на Сході. Уявлення російської та української сторін з цього приводу ще дуже далекі один від одного - і в тому, що стосується самої системи виборів, і в участі в них місцевих громадян, зараз знаходяться за межами території, контрольованої сепаратистами, сказав голова МЗС Німеччини.

"Нормандський формат": чи вдалося домовитися щодо Донбасу - DW Новини (11.05.2016)

11:03

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW