Тристороння контактна група з реалізації плану мирного врегулювання в східній Україні (ТКГ) має намір зібратися у Мінську на своє чергове засідання 14 лютого. Анонсуючи його, спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронньої контактній групі Мартін Зайдік був звично небагатослівним. "Якби я міг сказати, я б це вам сказав", - відповів Зайдік на одне з уточнюючих запитань, які пролунали 31 січня на брифінгу за підсумками попереднього раунду переговорів.

Посередник намагається не давати оцінок і під час спілкування з журналістами озвучує лише те, з чим учасники ТКГ не будуть сперечатися. От і наприкінці січня в білоруській столиці він лише вказав на основні контури минулих і майбутніх переговорів: занепокоєність збільшенням кількості порушень режиму припинення вогню, можливі кроки щодо обміну полоненими.

Мінські переговори: вхід лише за перепустками

На свої засідання Тристороння контактна група у складі представників Росії, України і ОБСЄ збирається в столиці Білорусі, починаючи від 31 липня 2014 року. Зараз Україну на переговорах представляє екс-президент Леонід Кучма, Росію - колишній спікер Держдуми Борис Гризлов.

Зустрічі проходять "за участі" представників самопроголошених "Донецької" і "Луганської народних республік". У прес-релізах ОБСЄ вони називаються окремими районами Донецької (ОРДО) і відповідно Луганській області (ОРЛО). Формулювання "за участі" вказує на те, що ні ОРДО, ні ОРЛО офіційно не є сторонами на переговорах.

Перший раз учасники переговорів зібралися в державній резиденції "Заславль" під Мінськом, але потім перебралися до білоруської столиці - у "Круглий зал" у "Президент-готелі" в центрі Мінська. Як розповіли кореспонденту DW в адміністрації готелю, для засідання ТКГ на день резервується весь поверх з конференц-залами, допуск куди здійснюється лише за перепустками.

Якщо не брати до уваги заблокованого поверху і людей з телекамерами, то готель працює в звичайному режимі і не кожен гість може здогадатися про те, що тут вирішуються питання мирного врегулювання на сході України.

Не без інцидентів завдяки нацболам

Охорона стала помітною після інциденту торік, коли 15 лютого 2017 року активісти незареєстрованої партії "Інша Росія" (створена членами забороненої Націонал-більшовицької партії) зірвали брифінг Мартіна Зайдіка. Вони проникли в приміщення під виглядом білоруських журналістів. Молоді люди вигукували гасла "Донбас - до складу Росії!" і "Порошенко - вбивця!".

Представник ОБСЄ змушений був піти і відновив брифінг після того, як хуліганів вивели з приміщення. Тоді МЗС Білорусі назвав подію "свідомою провокацією, спрямованою на зрив переговорного процесу й дискредитацію мінського переговорного майданчика". Однак загалом огляд після цього випадку не став надто жорстким і сьогодні практично нічим не відрізняється від аналогічної перевірки в аеропорту або на інших подібних заходах: журналістів і операторів просять включити камери, комп'ютери і диктофони. На брифінг ТКГ журналістам не потрібна попередня акредитація.

Зайдік "віддувається" за всіх

Однак самі переговори від самого початку проходять у закритому режимі. На перших порах після закінчення засідань представники сторін виходили до журналістів, але згодом відмовилися від цієї практики і доручили спілкування з пресою спрецпредставнику ОБСЄ.

Російські ЗМІ, однак, практично завжди посилаються на лідерів самопроголошених республік, які коментують підсумки переговорів для підконтрольних сепаратистам "Луганського інфоцентру" або "Донецького агентства новин". Іноді такі повідомлення з'являються ще до брифінгу спецпредставника ОБСЄ.

Нудьгуючи в холі готелю, журналісти часом годинами чекають, поки їх покличуть на прес-конференцію. Їм нічого іншого не залишається, як спостерігати з вікна за рухом машин з дипломатичними номерами перед готелем. Ані українські, ані російські учасники переговорів в "Президент-готелі" не живуть. Вони приїжджають сюди на машинах своїх посольств. За неофіційними даними, Кучма взагалі не ночує в Мінську і повертається на літаку до Києва відразу після переговорів. Це менше години польоту.

У "Президент-готелі" відмовилися повідомити, чи є їхніми гостями представники "ДНР" і "ЛНР", але що достеменно відомо: ані в російському, ані тим більше в українському посольстві вони не ночують, а представництв самопроголошених республік у Мінську немає. Білоруська сторона надає учасникам переговорів фуршетну лінію на весь день. У ресторанах і барах готелю учасники переговорів кореспондентом DW помічені не були.

Між купівлею книг і чашкою кави

В особистих акаунтах в соціальних мережах представники української сторони в ТКГ обговорюють купівлю книг і те, що мінські книгарні не дешевші за київські. З такого роду побутовими нотатками інші учасники ТКГ у соцмережах "не засвітилися". Судячи з постів у Facebook прес-секретарки Кучми Дарки Оліфер, зазвичай переговори починаються близько полудня або трохи пізніше. У прес-службі МЗС Білорусі кореспонденту DW минулого разу порадили прийти в "Президент-готель" до 15-ї години, однак, як правило, журналістів запрошують на брифінг Мартіна Зайдіка на шосту годину вечора за місцевим часом.

Як підтвердив DW бармен одного з барів в лобі готелю, зазвичай до цього часу переговори завершуються, "хоча буває і пізніше". Один з білоруських колег, який постійно висвітлює перебіг засідань ТКГ, сказав, що зазвичай приходить на п'яту годину вечора і ще жодного разу не запізнився.

Він та інші "літописці" переговорів Тристоронньої контактної групи згадують, що у 2014 році філіжанка кави в лобі-барі готелю коштувала 20 тисяч білоруських рублів (в перерахунку - трохи менше 1 євро). Після цього сталася деномінація рубля (викреслили чотири нуля), змінилися ціни і зараз кава коштує на 20 відсотків дорожче - 3 рублі 7 копійок (1 євро 21 цент).