1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому заблоковано процес звільнення полонених

Юрій Шейко13 лютого 2016 р.

Кілька місяців не відбуваються обміни полонених між Києвом та сепаратистами, в чому сторони звинувачують одна одну. Волонтери ж переконані, що проблема - в перенесенні цього питання на рівень мінських переговорів.

Фото: picture-alliance/dpa/T. Dudnik

Обміни полонених між українським урядом та сепаратистами на Донбасі не відбуваються вже протягом кількох місяців. Останні обміни відбулися ще восени минулого року: 29 жовтня було звільнено дев'ять українців, 15 листопада - двох, а 30 листопада - відомого кіборга із позивним "Рахман", який потрапив у полон під час боїв за Донецький аеропорт.

Донецькі сепаратисти звинувачують Київ у тому, що там не реагують на їх пропозиції. Таку заяву, зокрема, зробила так званий "омбудсмен ДНР" Дар'я Морозова 10 лютого. Втім, вона не уточнила, в чому полягали пропозиції. На момент публікації статті на запит DW Морозова так і не відповіла.

Уповноважена президента України з мирного врегулювання в Донецькій і Луганській областях Ірина Геращенко обвинувачує сепаратистів та Москву. "Україна в питанні звільнення готова до компромісів, але важливо, щоб інша сторона не вигадувала щоразу нові відмовки, а виконувала свої ж обіцянки, наприклад, допустити до заручників місію Міжнародного комітету Червоного Хреста", - заявила вона DW. Вона висловила думку, що Москва планує використати заручників для шантажу: звільнити їх перед тим, як в ЄС будуть обговорювати санкції щодо РФ і спробувати таким чином виторгувати їх зняття.

Полонені стали заручниками політики

На даний момент з українського боку питанням звільнення полонених займається виключно Об'єднаний центр СБУ зі звільнення заручників, а переговори проводяться в рамках гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи у Мінську.

Радник заступника міністра оборони України та президент фонду "Волонтер. Фонд" Василь Будик переконаний, що такий формат і є причиною відсутності обмінів. "Перенесення у Мінськ змінило структуру обмінів: це більше не обмін, а торгівля, що згодом переросла у політичний шантаж", - розповів DW Будик. Він уточнив, що раніше все обговорювалося в рамках питання, кого обмінювати на кого і скількох на скількох. Зараз же обмін ставлять в залежність від певних вимог, наприклад, зміни Конституції.

Аналогічної думки дотримується і голова ГО "Офіцерський корпус" Володимир Рубан: "Те, що обміном полонених займається центр при СБУ, а безпосередньо переговори ведуть в Мінську, на жаль, і призвело до того, що полонені стали політичним інструментом".

Володимир Рубан заявляє, що йому вдалося звільнити понад 670 заручниківФото: tagesschau.de

Визнає проблему і радник голови СБУ Юрій Тандіт, якого служба уповноважила на висвітлення в ЗМІ інформації щодо звільнення полонених. "Можу лиш е констатувати факт, що з того боку не працюють переговірники, а рішення приймаються в Москві. І наших заручників дійсно використовують для шантажу", - заявив Тандіт DW.

Скільки людей у полоні?

В СБУ заявляють, що в руках бойовиків на Донбасі перебувають близько 130 полонених. Втім, багато хто сумнівається у цій цифрі. Так, представник України у мінській контактній групі Леонід Кучма в інтерв'ю газеті "Сегодня" від 25 січня висловив думку, що багатьох людей з цих 133 вже нема в живих. Про це ж говорить і Володимир Рубан: "Насправді їх не більше 30-40 осіб, тобто, різниця - 100 людей. З боку України 1200-1500 осіб - це список людей, які затримані українською стороною. І от дилема: як обміняти 1200 на 30 людей, як передбачають мінські домовленості "всіх на всіх". Нагадаємо, що рік тому в Мінську було погоджено шостим пунктом обмін усіх полонених за принципом "всіх на всіх" не пізніше п'ятого дня після відведення важких озброєнь.

Слова Рубана підтверджує і заява представника так званої "ДНР" Дениса Пушиліна від 10 лютого: "У нас перебувають десятки тих, хто був затриманий зі зброєю в руках, а в Україні перебувають тисячі політв'язнів", цитує його "Інтерфакс". Пушилін назвав вимогою обміну "всіх на всіх" прийняття в Україні закону про амністію. Варто зазначити, що це є п'ятим пунктом мінської угоди від 12 лютого 2015 року.

Ірина Геращенко стверджує, що бойовики штучно занижують кількість людей, які у них є в заручниках, та не дають інформації про їх долю. Що стосується людей, які утримуються українською стороною, вона наголосила: "Ми діємо в правовому полі - в Україні нікого просто так затримати не можна. Коли людина не причетна до важких злочинів, то ми це робимо. Але ні про які тисячі мова не може навіть іти".

За словами Геращенко, Україна, щоб розблокувати процес звільнення, на початку січня запропонувала перемістити 36 осіб за звільнення 25 громадян України, проте не отримала відповіді на це. "Потім бойовики пропонували звільнили 17 осіб, за що вимагали 63 людини, а одна остання пропозиція, що вони звільняють трьох людей за шістьох. Але як пояснити родичам заручників, що звільнено три, а не 25?", - запитує Геращенко.

Київ хоче спершу звільнити людей, які "мають важкі діагнози та поранення, а також жінок", - заявляє Ірина ГеращенкоФото: picture-alliance/dpa/AP Photo/Vadim Ghirda

Волонтери пропонують прямі переговори

Волонтери наголошують: єдине, що має значення в питанні обміну полонених - це результат, адже за цим стоять людські життя. Результату ж на даний момент нема. "Якщо нема результату, то щось треба змінювати - говорить Василь Будик. - Наша пропозиція - повернути ситуацію, яка була до Мінська і дати можливість працювати. Адже коли я приїжджав туди, то хто міг від мене вимагати якусь амністію? Чи від Рубана? Ніхто. Ми не представляли політику". За словами Будика, в якийсь момент у Донецьку сказали, що вони не можуть вести переговори з волонтерами через дзвінок з Об'єднаного центру. Крім того, СБУ припинила видавати документи, які підтверджують повноваження перемовників.

У свою чергу, Юрій Тандіт звинувачує Москву: "Часи, коли волонтери грали важливу роль, завершилися, оскільки все вирішує Кремль". При цьому Тандіт гарантував DW, що волонтер, у якого є конкретний план чи домовленість щодо звільнення, отримає повноваження та необхідні документи. "Я Вам можу гарантувати, що тут не буде подвійного дна. Якщо ця людина скаже, що у нього є варіант швидкого звільнення, то вона буде уповноважена", - запевнив радник голови СБУ.

"Я тричі особисто приїжджав у Київ, зустрічався і розмовляв, - відповідає на це Будик. - Але ті умови, які мені висували, для мене неприйнятні. Одна з них - передати усі контакти на тій стороні, з ким ми ведемо переговори. Але без згоди цих людей ми цього не можемо робити, а ніхто з них і не погоджується вести переговори з якимись державними структурами".

Рубан також говорить про відсутність співпраці з боку СБУ, хоча він "запропонував свій досвід і консультації". "Одним з виходів було би, напевно, зняти питання обміну полонених з мінського рівня і перевести на рівень прямих контактів", - вважає волонтер.

Скільки людей обміняли?

Загалом же, поки звільнення відбувалися, додому змогли повернутися багато людей. "Офіційне формулювання: звільнено і знайдено 3004 людини", - повідомив Тандіт. Серед них 1111 - військовослужбовці ЗСУ, 1386 - цивільні особи. Волонтери вважають недостовірною і цю цифру. "Є статистика міністерства оборони, де нема тисяч людей", - говорить Будик. "Три тисячі, про які заявляє СБУ, не відповідають дійсності. Загалом було звільнено не більше 1500 людей, це більш реальна цифра", - додає Рубан.

Скількох звільнили саме волонтери, точно сказати неможливо, адже, як зауважує Будик, жодне звільнення не можна приписати одній якійсь людині. Але при цьому волонтери мають стосунок до звільнення сотень осіб. "Ми можемо казати про цифру понад 500 осіб. Це реальна робота, яку ми можемо показати", - зазначив голова "Волонтер. Фонд". "Ми звільнили більше 670 людей. Це ті, яких ми самі і вивезли", - повідомив, у свою чергу, голова "Офіцерського корпусу".

11 місяців у полоні: родина чекає на героя (24.12.2015)

02:26

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW