Пленарні засідання тривають допізна, вже є попередні проекти рішень від різних робочих груп. «Зараз всю міжнародну спільноту дуже хвилює, що в кінці 2012 року закінчується перший період зобов’язань Кіотського протоколу, а немає того документу, який би продовжував дію Кіотського протоколу на другий період зобов’язань. Саме від Канкуну очікували такого документу, але на даний час наявні дуже серйозні протиріччя між групою країн, що розвиваються, яку очолює Китай, і між розвинутими країнами. Це група, куди і ми входимо, і США, Японія, Нова Зеландія, і, звичайно, група Євросоюзу», - пояснив у розмові з DW керівник делегації з Києва, представник Національної агенції з екологічних інвестицій Вадим Сидяченко.

Розвинуті країни готові взяти на себе підвищені зобов’язання та організувати фонд швидкого фінансування подолання наслідків зміни клімату, який розпочне діяти в же в 2011 році. Ще один фонд («Зелений») з 2012 року фінансуватиме передачу технологій і розвиток потенціалу в країнах, що розвиваються. Перший фонд – 30 мільярдів доларів, другий фонд – 100 мільярдів доларів. Однак, розвинуті країни при цьому вимагають прозорості у використані даних коштів, а також зобов’язань країн, що розвиваються, щодо використання стандартів моніторингу, перевірки та звітності в рамках тих заходів, які будуть реалізовуватися за рахунок коштів фондів.

Україна відстоює статус країни з перехідною економікою

«Хочу сказати, що протягом першого тижня ми вже здобули першу перемогу. Ми обговорювали з усіма 194 делегаціями на пленарному засіданні новий текст довготермінової угоди, яка має прийти на зміну Кіотському протоколу» - розповідає Сидяченко. Він наголошує, що до цієї угоди за результатами першого тижня обговорень в робочих групах було додано текст, в якому чітко визначено статус країн з перехідною економікою, які добровільно можуть робити внески. «Ці внески, скоріш за все ,будуть не фінансовими, а технологічними. Наприклад, ми можемо впроваджувати технології, які в нас є в Україні, зокрема технології із виробництва біопалива, в інших країнах. Переговорний процес буде продовжено, враховуючи, що країни з перехідною економікою, потребують передачі нових технологій і фінансової підтримки», - переконує заступник Голови Національного агентства екологічних інвестицій України. Він підтверджує, що це справді проект документу, але навіть задля цього українські урядовці, як каже Сидяченко, проводили кропітку роботу і в Бонні в серпні, і в Тяньжині (Китай) під час сесій робочих органів у жовтні, аби забезпечити наявність цієї позиції в остаточному документі.

Київ хоче стати частиною європейської системи вуглецевого ринку

Попри те, що під час переговорів груп країн є чимало протиріч, Україна веде активні консультації з ЄС. «У нас є дуже багато питань для обговорення, зокрема, ключовим великим питанням є створення національного вуглецевого ринку та наступне його об’єднання із європейською системою торгівлі викидами», - заявив в інтерв’ю DW голова делегації з України. Він відкидає побоювання, що на заваді може стати імідж України як корумпованої держави: «Ми зараз говоримо про Конвенцію зі зміни клімату та торгівлю викидами в рамках цієї конвенції. В цьому плані ми досить прозорі, ми чітко виконуємо всі міжнародні стандарти і саме тому левова частка інвестицій, які прийшли на наші підприємства через проекти спільного впровадження, надходить саме від інвесторів з Європейського Союзу. Тому сьогодні у нас уже є фундамент, на якому ми можемо будувати ринкові відносини», - підсумовує Сидяченко.

Автор: Ольга Веснянка, Київ-Канкун
Редактор: Євген Тейзе