Здобуття одразу 11 "Оскарів" - і досі рекордний показник для кінострічки. 1960 року екранізація твору Льюїса Воллеса "Бен-Гур" режисером Вільямом Вайлером спромоглася отримати одразу 11 найпрестижніших нагород в американському кінематгорафі. Лише через багато років двом стрічкам вдалося принаймні досягти схожої кількості здобутих голлівудських трофеїв та відзнак. Ними стали "Титанік" (1998 рік) та "Володар перснів: Повернення короля" (2004). Але є певні сумніви щодо шансів тепер вже шостої екранізації твору, події якого розгортаються за життя Ісуса Христа, на здобуття в лютому наступного року такої ж кількості Оскарів.

Обережний старт "Бен-Гура" в європейському прокаті

За останні роки багато ремейків колись вкрай успішних культових голлівудських стрічок зазнали невдачі. "Бен-Гур? Нехай їм усім допоможе Господь", - покепкував американський кіноаналітик Джефф Бок ще напередодні виходу стрічки в прокат. Крім того, певний подив викликає також і маркетингова політика американської кінокомпанії Paramount. Прем'єра фільму вже відбулася в таких країнах, як Чехія та Словаччина (11 серпня), на черзі Україна (18 серпня) та Албанія (18 серпня).

У США кінострічка, на створення якої витратили 90 мільйонів доларів, вперше вийде на екрани 19 серпня. Німецьким же шанувальникам кіно доведеться почекати аж до 1 вересня, щоб побачити "Бен-Гура" в кінотеатрах. Від проведення блискучо-помпезної світової прем'єри в Лос-Анджелесі чи Лондоні, де зазвичай презентують сучасні блокбастери, відмовилися. Здається, що обережна прокатна політика неабияк ставить під сумнів шанси на успіх нової екранізації "Бен-Гура".

Жодної великої зірки в головних ролях

За режисуру ремейку відповідав російський режисер Тімур Бекмамбетов, що народився в Казахстані й останніми роками здобув у Голлівуді репутацію фахівця з питань фантастики та екшн. У ролі юдейського аристократа Юди Бен-Гура, якого 1959 року грав Чарлтон Гестон, виступатиме британець Джек Х'юстон. Його супротивника - римського намісника в Єрусалимі Мессалу Северуса - теж гратиме англієць Тобі Кеббелл. Тож у головних ролях зірок не буде.

Першої екранізація роману побачила світ ще в 1907 році, але величезний успіх здобула німа версія режисера Фреда Нібло, що вийшла 1925 року. 34 роки по тому на екрани вийшла щедро увінчана "Оскарами" легендарна версія Вільяма Вайлера. А 2003 року історія Бен-Гура була екранізована ще й як мультфільм. Тепер ось ще одна спроба підкорити серця нової молодшої публіки.

"Примирення замість помсти"

"Наш "Бен-Гур" - це не нова версія Вайлерової стрічки, а нова екранізація твору Льюїса Воллеса 1880 року", - каже продюсер Шон Деніел. "Співавтор сценарію Джон Рідлі загострив увагу саме на родинних стосунках, силі віри та насамперед примирення, тоді як оригінал робить ставку саме на помсті", - каже він.

1959 року ветеран Голлівуду Вільям Вайлер випустив стрічку з акцентом саме на відносинах та багаторічній ворожнечі між колишніми друзями Бен-Гуром (Чарлтоном Гестоном) та Мессалою (Стівеном Бойдом). Бен-Гур, який спочатку постає як відомий та шанований єрусалимський аристократ, стає у фільмі жертвою зради з боку римського намісника Мессали. Зневаженого та спаплюженого, Бен-Гура відправляють рабом на галери. Якимось дивом він переживає тортури та виснажливу працю, а через багато років таки мститься своєму кривднику. Це відбувається в легендарній сцені перегонів на колісницях, де той перемагає Мессалу.

Біблійні мотиви в "Бен-Гурі"

Як у німому фільмі Фреда Нібло, так і в епічному пеплумі Вайлера дія фільму містить сцени з життя Ісуса Христа. Бен-Гур зустрічає Христа багато разів. Наприкінці він також присутній під час розп'яття. Якщо у стрічці 1959 року основним був мотив помсти, то автори ремейку зробили акцент на сімейних мотивах.

Та вже перші трейлери в інтернеті говорять про те, що режисер Тимур Бекмамбетов, так само як і Вайлер, сфокусувався передусім на одному - ошелешити глядачів вражаючими ефектами та численними гідними перегляду сценами. На шляху до прем'єри "Бен-Гура" 1959 року за плечима Вайлера були роки продюсерської діяльності, а зйомки його стрічки тривали більше двох років.

Повернення до Чінечітти

Під час зйомок пеплума Вайлера на розташованій поблизу Рима кіностудії Чінечітта, де й знімали перегони на колісницях, та на інших італійських знімальних майданчиках до масових сцен залучали до 50 тисяч осіб. Водночас 350 акторів працювали за контрактом. Американська студія MGM інвестувала тоді в стрічку понад 16 мільйонів доларів. 1950-ті роки були великою епохою історичних фільмів. А Вайлерів "Бег-Гур" виявився одним з останніх комерційних та мистецьких досягнень жанру.

Та минуло майже 60 років, і кіноландшафт радикально змінився. На зйомках таких масштабних стрічок, як "Бен-Гур", цифрові ефекти вже давно замінили натовпи статистів. Тож до виробництва двогодинного ремейку залучили лише приблизно дві тисячі статистів. Зйомки знову проводили насамперед в Італії. Багата традиціями студія Чінечітта хоче завдяки новому "Бен-Гуру" пригадати давні успіхи. Тож бюджет фільму в 90 мільйонів доларів, якщо порівнювати з іншими великими блокбастерами американських кінокомпаній, бюджет яких нерідко сягає 200 мільйонів доларів, здається просто-таки скромним.

"Бен-Гур" у 3D

Тепер лишається почекати, чи молода аудиторія, що найбільше полюбляє переглядати фільми про супергероїв та науково-фантастичні епоси, захоче мати щось спільне з пригодами Юди Бег-Гура двотисячолітньої давності й штурмуватиме кінотеатри. Але новий "Бег-Гур" має в своєму активі один безсумнівний козир - захопливі та криваві перегони на колісницях (як і решту фільму) можна подивитися у новітньому тривимірному форматі.