З квітня більшість кримських радіостанцій втратять право мовлення на території півострова. Вони не змогли вчасно оформити російські ліцензійні документи і тому не були допущені до конкурсу на розподіл частот. Що це - бюрократичне непорозуміння, політичний тиск чи бізнес-інтереси? Ситуацію з'ясовувала DW.

Бюрократичний спринт

Закон про прийняття Криму до складу РФ, ухвалений Держдумою 20 березня 2014 року, передбачав, що ліцензії та інші дозвільні документи, видані Україною, залишаються чинними на території півострова. Однак 1 грудня Держдума змінила свою позицію і встановила, що українські ліцензії на теле- та радіомовлення припиняють дію 1 квітня.

15 грудня Роскомнагляд оголосив про проведення конкурсу з розподілу радіодіапазону, опублікувавши список, в якому кримські мовники знайшли свої радіочастоти. Цей факт викликав у них неприємне здивування, оскільки у вересні глава Роскомнагляду Олександр Жаров, який відвідав Крим, запевнив місцевих журналістів, що їхня перереєстрація відбудеться "за чисто технічною процедурою".

Тепер, щоб взяти участь у конкурсі, кримським радіокомпаніям потрібно було пройти чималий бюрократичний шлях: спочатку зареєструвати компанію у російських органах влади, відтак отримати свідоцтво про реєстрацію як ЗМІ, потім оформити так звану універсальну ліцензію на мовлення і лише за тим подавати документи на конкурс. Усі ці дії треба було вчинити до 29 січня. Сам конкурс відбувався 25 лютого. Багато хто не зміг подолати такий спринт.

"Це божий промисел!"

Кримські радіокомпанії намагаються коментувати ситуацію стримано. Вони сподіваються, що держава перегляне своє рішення. "Затягнули! Самі винні. Не всі нюанси знали", - нарікає директор феодосійської телерадіокомпанії "Сан-Фуето" Роман Москвін. Тепер на частоті, яку раніше займала "Сан-Фуето" мовитиме православне радіо "Віра". "Я теж православний. Це божий промисел!", - покірно зазначає Москвін. Він розраховує й на допомогу вищих сил: "Сподіваємось, що буде ще один конкурс. Ми міська радіостанція. Крім нас місцеві новини ніхто не робить".

Голова правління компанії Сергій Пушич налаштований ще більш оптимістично: "12 березня ми розмовляли з Роскомнаглядом. Нам дали зрозуміти, що конкретно щодо нашого пакета документів є оптимізм. Намагаємось знайти компроміс".

Олена Батракова з керченської телерадіокомпанії "Бриз" також сподівається, що Роскомнагляд проведе додатковий конкурс: "Нам, звичайно, хотілося б, щоб у Керчі залишилось місцеве мовлення. Така потреба у слухачів є". Однак оптимізму в Олени останнім часом небагато. "Ми єдині, хто з першого дня отримав реєстрацію як ЗМІ. Іншим постійно повертають документи", - розповіла вона DW. Однак і наявність реєстрації не допомогла: "Ми отримали свідоцтво тільки після Нового року. У нас залишалось 10 днів на оформлення універсальної ліцензії на мовлення. По факту на це потрібно 30 днів. Ми у будь-якому випадку не встигали подати документи на конкурс".

Батракова підозрює, що жорсткі правила були обов'язкові не для всіх. За її словами, багато частот отримали нікому невідомі компанії, які раніше взагалі не мовили в Криму. "Виявилось, що у них прийняли документи без ліцензії. Зробили їм заднім числом. Я думаю, що це змова", - обурюється представниця керченської телерадіокомпанії "Бриз".

Неофіційні коментарі звучать ще більш жорстко. Джерело, наближене до однієї з сімферопольских радіокомпаній, заявило DW: "Прикро! Нас тримають за дурнів. Один з переможців конкурсу тільки перед Новим роком зареєструвався як підприємець. Наприкінці січня він уже отримує і свідоцтво про реєстрацію ЗМІ, і ліцензію. А у лютому - і радіочастоту. А ми з осені не можемо отримати реєстрацію ЗМІ". Співрозмовник DW переконаний, що переоформлення кримських радіокомпаній держава затягує навмисно: "Я переконаний, що нас відфутболювали спеціально. Думаю, що усі ці частоти просто комусь знадобились".

Ми, які нижче підписалися...

У тому, що сталося, важко розгледіти політичний підтекст. Більшість кримських радіокомпаній або взагалі не висвітлюють політичні події, або виступають з проросійською позицією. Намагаючись зупинити проведення конкурсу, вони написали листа президенту Росії. У документі, наданому групою радіомовників у розпорядження DW, є, зокрема, і такі рядки: "Кримські радіомовники, низка яких брала активну участь у подіях "Кримської весни", у т. ч. у висвітленні і роз’ясненні правильності приєднання Криму і Севастополя до Росії, вважає несправедливим і помилковим проведення конкурсу, який, по суті, позбавить нас і наші сім’ї роботи".

Журналістам вдалося встановити, що левова частка частот, розподілених на конкурсі Роскомнагляду, дісталася одній людині - Олексію Амеліну. За даними сайту "Крим. Реалії", на ім’я Амеліна зареєстровано шість юридичних осіб, які отримали право мовити на 25 частотах. Олена Батракова з ТРК "Бриз" розповіла DW, що Амелін раніше займався рекламою на українських і російських радіостанціях. Але своїх частот у нього не було. "Я думаю, не він за цим стоїть, а хтось вище. Його просто взяли як кримчанина", - вважає Батракова.

Прес-секретар Роскомнагляду Вадим Ампелонський не бачить у такій ситуації нічого підозрілого та рішуче відкидає будь-які припущення щодо заангажованості конкурсної комісії. "У ній засідають відомі шановані люди - Геннадій Хазанов, Карен Шахназаров... Невже ви вважаєте, що на цих людей можна впливати?" - заявив він на запит DW. Ампелонський вважає, що кримським радіокомпаніям слід було ретельніше готувати конкурсну документацію, замість того щоб "писати скарги президенту і піднімати непотрібний інформаційний шум".

Колишній член федеральної конкурсної комісії, відомий культуролог Данило Дондурей не згодний з оцінкою представника Роскомнагляду. "Рік тому, ще перебуваючи в комісії, я проголосував за телеканал "Дождь". Мене вигнали через тиждень. Сказали, що потрібна ротація ", - розповів Дондурей DW. "Чи може Шахназаров виступити проти рішення адміністрації президента? Звісно, ні! А поряд сидить віце-спікер Думи Железняк. Чи може Шахназаров не погодитися з Железняком?" - ставить риторичне запитання культуролог. "Раніше це робилося м’якіше, були вегетаріанські часи. А зараз у комісії всі рішення ухвалюються за вказівкою", - констатує Данило Дондурей.