26 травня у ЄС відбудуться вибори до Європарламенту. Вулиці європейських міст рясніють виборчими плакатами, у соціальних мережах кампанія також набирає обертів. Серед усього розмаїття вибочої реклами у Facebook, наприклад, можна до цього часу натрапити на сторінку з плакатами, на яких німецькі Зелені, прориваючись до Європарламенту, ніби використовують нацистські гасла. Якщо користувач Facebook хоче цією сторінкою поділитись, він отримує повідомлення, що "сторінка має сумнівний зміст після фактової перевірки Correctiv та dpa". За даними концерну Facebook, ці агенції належать до кількох десятків тих, які як партнери соцмережі перевіряють зміст поширюваних повідомлень.

Цей приклад з Німеччини, утім, лише один з багатьох. Завдяки дезінформації здійснюються цілеспрямовані спроби впливу на політичну думку європейців. Наскільки ефективно це відбувається, поки що достеменно не визначено. Однак не виключено, що на самі вибори в ЄС здійснюється планомірний вплив цілими кампаніями. І маховиком дезінформації визнаються переважно платформи концерну Facebook, якими користуються мільйони європейців.

Оговтання після президентських виборів у США

"Під час президентьської кампанії в США 2016 року ми відносно погано впорались з цією проблемою", - скаржиться Сеймон Ренс (Sejmon Rens) з концерну Facebook під час дискусії, що відбулась днями у Гамбурзі. Між тим у звіті американського спецпрокурора Роберта Мюллера зазначається, що такі російські агенції, як Internet Research Agency (IRA), використали соціальну мережу для дезінформації на користь більш зручного, з російської точки зору, кандидата Дональда Трампа.

З того часу Facebook вжив низку заходів, спрямованих на протидію дезінформації, каже Ренс, який у корпорації обіймає посаду менеджера з питань державної політики, відповідальним за Німеччину, Австрію та Швейцарію. За його словами, виявилось доволі проблематичним відшукати "правильних" партнерів в окремих європейських країнах. І якщо німецьке Відомство з інформаційної безпеки відгукнулось відразу, то пошук контактних осіб в інших країнах затягнувся.

Розкривати донорів партійної реклами

Навіть після десятиліть уніфікації стандартів в ЄС Європа політично є більш комплексною ніж США, де багато чого від Каліфорнії до Нью-Йорка врегульовано однотипно. "Ми маємо справу з різними виборчими системами 28-ми країн-членів", - пояснює Ренс, відповідаючи на запитання, чому так звана бібліотека реклами була запущена у соцмережі лише за кілька тижнів до виборів в ЄС. Вона є одним із заходів, якими Facebook прагне спростити для своїх користувачів розпізнання політичних інтересів, які насправді приховуються за змістом певних платформ. Якщо політичні сили запускають рекламу, відразу повинно вказуватись, хто і скільки за неї заплатив. "Цей крок у правильному напрямку", - каже Александр Зенґерлауб (Alexander Sängerlaub) у ході обговорення у Гамбурзі. У берлінському фонді "Нова відповідальність" він досліджує цифрову дезінформацію. "Ми всі з нетерпінням чекаємо, як це функціонуватиме", - додає він.

Facebook встановлює межі дослідникам

Однак проплачені партіями рекламні повідомлення є лише одними з цілої низки категорій політичних повідомлень - і до багатьох з них доступ обмежений. Окремі сторінки, які містять дезінформацію, можна аналізувати, але цього недостатньо, каже Зенґерлауб: "У дезінформаційних кампаніях часто незрозуміло, які діючі особи які саме політичні звернення подають". Він вимагає, щоб дослідники мали доступ до усіх публічних постів, завдяки чому вони могли б системно аналізувати більші обсяги даних.

Такий зріз Facebook закрив після того, як у 2017 році після скандалу з Cambridge Analytica, коли стало відомо, що особисті дані мійльйонів користувачів передавались далі. За словами Сеймона Ренса, Facebook знову надає дослідникам доступ. Однак, самі дослідники стверджують, що відстежити, яким чином визначаються ті, кому цей доступ до даних надається, складно. "На цих європейських виборах ми знаходимось у сліпому польоті, - каже Зенґерлауб. - І буде складно визначити, наскільки багато дезінформації поширювалось".

Ще більш утруднено дослідити масштаб поширення фейків у WhatsApp - третій за розмірами соціальній платформі концерну. "WhatsApp кодує інформацію від відправника до адресата, що означає, що дані не зберігаються у Facebook", - пояснює представник концерну Ренс. "Якщо ми говоримо про захист даних, то всі це вітають. Однак під час парламентських виборів раптово всі починають бачити у цьому загрозу", - додає він. За словами Ренса, є необхідність проведення ґрунтовного обговорення співвідношення безпеки та приватної сфери. Перед президентськими виборами у Бразилії WhatsApp слугував каналом поширення дезінформації, після чого функції передачі даних були обмежені. Однак цей месенджер у Бразилії відіграє іншу роль, ніж в Німеччині, пояснює Ренс: "WhatsApp не має такої ваги для виборів до Європарламенту".

Хто постить фейки?

Маніпулятивна або недостовірна інформація поширюєтсья серед іншого через фейкові облікові записи, тобто ймовірно справжніх людей, за акаунтами яких насправді ховаєтсья хтось інший. Facebook регулярно видаляє такі анкети, запевняє Ренс. Утім, конкретних цифр, пов'язаних з виборами в ЄС, він не називає. І водночас гасить очікування: "Ми не зможемо видалити всі фейкові акаунти з нашої сторінки".

У будь-якому випадку, джерела дезінформації не обмежуються так званими "фабриками тролів", а поширюються і конвенційними засобами масової інформації. Прикладом цього може бути лист, підписаний 100 пульмонологами щодо загроз здоров'ю дизельними двигунами, поширений виданням Bild без журналістської верифікації. Дезінформація також може розповсюджуватись прямо на вулиці - як от ворожі щодо ЄС плакати в Угорщині.

І не в останню чергу відповідальність покладається на самих громадян: вони повинні не давати себе окрутити та критично ставитись до інформації та її джерел. Це правило діє і для Facebook, також оффлайн.