Протягом дня Донецьк здригався від потужних вибухів, ймовірно, важкої артилерії. Залпи лунали по всьому місту. Найпотужніші удари торкнулись центральних кварталів міста. Хто б не був причетним до цих вибухів, жодних попереджень про них мешканцям не надходило.

Вже відомо про одного загиблого, кількість поранених серед цивільного населення уточнюється. За повідомленням мерії міста, снаряди важкої артилерії потрапляють в лікарні, магазини, автобуси, тролейбуси. По вулицях міста літають "швидкі". В багатьох будинках, за словами донеччан, зник газ.

Штаб АТО відмовчується

Як і 29 липня , під обстріл знову потрапили будинки по вулиці Рози Люксембург. Очевидці припускають, що головною мішенню стало приміщення СБУ, де розташований штаб ДНР і дислокуються бойовики. Утім, потужні вибухи час від часу чути в усіх районах міста, тому наразі неможливо встановити, по яких саме об'єктах завдано масованих ударів і хто звідки стріляє.

Штаб АТО з цього приводу не надає жодних пояснень. Прес-секретар АТО Олексій Дмитрашківський відповів Deutsche Welle, що поки не має інформації для преси і не може нічого прокоментувати. РНБО, у свою чергу, продовжує наполягати, що українська армія не застосовує важку артилерію.

Сайт мерії звертається до громадян з проханням без зайвої необхідності не виходити на вулицю, а в разі вибухів ховатися у "безпечних місцях". "Я, як почула вибухи, так схопила заготовлені документі та воду і бігом в бомбосховище," - розказує Надія, що мешкає в одному з обстріляних будинків по вул. Рози Люксембург.

Бомбосховища підготовлені лише на папері

Утім, ситуація з "безпечними місцями" вказує на чергове окозамилювання. На величезне місто підготовлених безпечних і дійсно пристосованих бомбосховищ – одиниці. Насправді все дуже красиво виглядає на папері. На кожному будинку розклеєні оголошення з адресами бомбосховищ. Стрілки на будинках супроводжують людину прямо до самої двері.

Але кореспондент DW на власному досвіді переконався, що під час артобстрілів людина може зупинитися просто перед зачиненими дверима, а телефон, що написаний на дверях і начебто має працювати цілодобово, не відповідає. Довготривалі з'ясування у районних чиновників та в жеку нагадували біг по замкненому колу. Всі кивали один на одного, перекладаючи відповідальність.

"Хто відповідатиме в разі загибелі людей в підвалах?"

Сховище, до якого все ж таки вдалося потрапити кореспонденту DW, на перший погляд виявилося доволі підготовленим (див.фото). Однак насправді, якщо будинок завалить, люди можуть загинути під завалами. "Адже підвал не має ані примусової вентиляції, ані обов'язкового другого виходу, ані аварійного виходу", - пояснив DW Едуард Шевченко, директор Донецького політехнікуму, до якого і належить це сховище.

Зрозуміло, що вся система цивільної оборони зруйнована, ніхто десятиліттями не виділяв на це гроші і до війни не готувався, каже викладач. "Нам сказали підготувати. Ми що могли власними силами зробили. Але нікого з чиновників не цікавить, чи придатний цей підвал для розміщення людей під час обстрілу. В мене найперше запитання до місцевих посадовців – на підставі чого я запущу жителів району в непристосоване приміщення. А якщо хтось загине, хто буде відповідати? Зрозуміло, що той, хто видав ключі." Поки тривала розмова з директором Політехнікуму, у підвал зайшла жінка з дитиною. Теж шукає безпечне місце, але каже, що поки не знайшла.