Чим зайнятися випускниці Віденського університету, яка вивчала германістику й україністику? Австрійка Ніна Гаврилов вирішила спробувати себе на ниві літературного перекладу. Для цього їй довелося принаймні тимчасово повернутися до країни своїх пращурів - України. Ніна - одна з учасниць літературно-перекладацького проекту TransStar Europa. Упродовж цілих трьох років його учасники знайомитимуться з тонкощами перекладацької справи. "Для мене це чудова перспектива, бо якраз думала що мені робити з українською мовою в Австрії", - каже Ніна.

Кураторкою групи перекладачів-початківців з української на німецьку мову в проекті є Клаудія Дате з Тюбінґського університету (ФРН). Інститут славістики при цій альма-матер власне й координує проект TransStar Europa. У Клаудії Дате є, чим поділитися з молодими перекладачам. Адже вона й сама активно перекладає. Завдяки їй німецькомовний читач зміг познайомитися і з “Солодкою Дарусею” Марії Матіос, і з творчістю Сергія Жадана та Тані Малярчук. Групою перекладачів з німецької на українську опікуватиметься український літературознавець, есеїст і перекладач Юрій Прохасько.

Німецькомовний читач зовсім не розбалуваний українською літературою. Клаудія Дате констатує, що в Німеччині майже нема де вивчати українську, тому й перекладачів з української так мало. "Уже перекладений Юрій Андрухович, Сергій Жадан, але ж треба не лише їх, є й багато інших цікавих авторів", - наголошує Клаудіа Дате.

Не цікавляться, бо нема

Оскільки нема перекладів, то, звісно, й інтерес до української літератури з боку німецькомовних читачів дуже обмежений. До речі, учасниця літературно-перекладацького проекту Ніна Гаврилов теж зізнається, що мало читала українських письменників. "Читала Оксану Забужко, українською й німецькою. Зараз перекладаю текст Юрка Іздрика - це мій перший досвід у перекладі”, - розповідає Ніна.

Для перекладу в рамках проекту TransStar Europa обрано твори сучасних авторів. "Чесно, я б сама з захопленням вибрала й тексти інших авторів, - каже Клаудія Дате. - Мені здається, що бракує письменників 1920-х років". Вона висловила жаль, що такі літератори, як Микола Хвильовий, і надалі залишаються невідомими для німецькомовного читача. Це стосується і шестидесятників на кшталт Василя Стуса, Григорія Тютюнника. Однак це мабуть могло б стати змістом іншого проекту. За словами Клаудії Дате, мета ж TransStar Europa полягає у висвітленні сучасних тенденцій європейського літературного простору.

Окрім України й Німеччини, паралельно TransStar Europa проводиться також у Польщі, Словенії, Хорватії, Австрії та Швейцарії. Клаудія Дате сподівається, що завдяки проекту сформується міжнародна мережа майбутніх посередників між культурами - перекладачів, які допомагатимуть одне одному.