DW: Пані Шеллер, у Сирії має набути чинності домовленість про перемир'я між урядовими військами та повстанцями. Минулими днями, однак, супротивні сторони посилили наступи. Зокрема, в Алеппо та Ідлібі внаслідок бойових дій загинули десятки людей. Наскільки реалістичною, на ваш погляд, є мета досягти встановити справжнє перемир'я?

Бенте Шеллер: Насправді це типова ситуація, коли перед вступом в силу перемир'я посилюються бомбардування та наступи. Вихідні, що минули, позначились бойовими діями для людей в Алеппо, але й навколо Дамаска було неспокійно, адже там знову використовували касетні бомби. Я думаю, що учасники конфлікту, особливо сирійські урядові війська та росіяни, намагаються підім'яти під себе все, що можуть, перед тим, як пермир'я набуде чинності.

Чи дотримуватимуться сторони режим припинення вогню?

На початку цього року вже оголошували перемир'я. Але бомбардування продовжувались. І це перемир'я, яке досі формально не скасовувалось, хоча й стало певним полегшенням для цивільних, але зовсім не принесло миру.

Хто, на ваш погляд, можливо не дотримуватиметься нової домовленості стосовно припинення вогню?

У Сирії є низка груп повстанців, які не були залучені до переговорів. Значна частина з них напевно не бачать необхідності дотримуватися режиму тиші, особливо з огляду на те, що тривають атаки з боку сирійського режиму та Росії.

Мета перемир'яв першу чергу полягає в тому, щоб надати можливість доставити гуманітарну допомогу на оточені території. Що це означає для людей, які заблоковані в Алеппо?

Я вважаю, що в першу чергу йдеться про гуманітарні конвої. Буде видно, наскільки це реалістично. Зняття блокади поки що не обговорюється, йдеться лише про вибіркові доставки. Це принесе, ймовірно, невелике полегшення, але не створить безперешкодного доступу до гуманітарної допомоги.

Якщо режим припинення вогню протриває сім днів, США та Росія мають намір діяти проти терористичних угруповань. При цьому обидві країни довгий час не могли погодити, кого саме вони вважають терористами. Чи вдасться за таких обставин спільна операція Москви й Вашингтона?

Сторони принаймні спробують діяти спільно, орієнтуючись, однак, на російські пріоритети. Москва завжди використовує для своїх бомбардувань той привід, що на тій чи іншій позиції перебували нібито бійці терористичної організації Аль-Нусра (нині називають себе Джабат Фатах аль-Шам - Ред.) або інші екстремісти. Якщо США дозволять себе втягнути в цю справу, то ситуація буде неоднозначною, оскільки під прицілом опиняться й чимало мирних жителів, й інші групи повстанців. Такі дії не сприяли б досягненню загальної мети, а саме - миру на всій території.

Якщо США та Росія зосередять всю увагу на "Ісламській державі" та інших терористичних угрупованнях, чи не означатиме це, що сирійський президент Башар Асад таким чином вийде з-під удару?

Його вже виведено з-під удару. Сирійський режим найменшим чином причетний до боїв на півночі та отримує з цього неабиякий зиск. В принципі від перемир'я виграє передусім саме сирійський режим. Питання в тому, наскільки йому вдасться скористатися цим, оскільки він великою мірою втратив справжній контроль над ситуацією. Його війська ослаблені. Тому на боці режиму воює низка збройних формувань. Деякі з них занесено до терористичного списку Вашингтона. Про це варто пам'ятати.

Попри всі сумніви, держсекретар США Джон Керрі та його російський колега Сергій Лавров нещодавно говорили про "поворотну точку" в Сирії. Чи зможе режим тиші бути першим кроком на шляху до миру?

Я дуже скептична з цього приводу. Я думаю, що режим тиші не наблизить нас до вирішення конфлікту ні на крок. Для мирного населення завжди добре, коли бомбардування на якийсь час послаблюються. Але вирішенню мали б передувати переговори, під час яких всі сторони будуть почуті, а в результаті буде досягнуто статус, який для усіх буде справедливим. Але на даний момент схоже радше на те, що посиляться позиції президента Асада, як цього хоче Росії. Він, однак опирався будь-яким вимогам сісти за стіл переговорів та спробам відновити мир.

Бенте Шеллер очолює з 2012 року регіональне бюро німецького фонду Генріха Белля в Бейруті, яке займається питаннями Близького Сходу. У листопаді 2013 вона опублікувала книгу "Уроки сирійської гри очікування", в якій ідеться про зовнішню політику Сирії під час правління династії Асадів.