Відколи православні відсвяткували у перший тиждень січня Різдво, дипломати відновили свої щотижневі зустрічі Тристоронньої контактної групи з урегулювання українського конфлікту. Вони проходять по середах у Мінську. На них присутні зокрема представники Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та переговірники від країн-учасниць, включно з Німеччиною та Францією. Українці, росіяни та підтримувані Москвою сепаратисти у кількох "робочих групах" обговорюють у Мінську політичні та економічні питання, а також випадки порушення перемир'я.

Спостерігачі ОБСЄ в черговий раз стривожені: на лінії зіткнення знову бої, а з буферної зони на фронт повертається озброєння. Економічні переговори модерує представниця німецького МЗС. Представники сепаратистів та Росії закликають до припинення блокади окупованих територій українським урядом. Київ відповідає, що "навряд чи якийсь банк готовий відправити туди інкасаторський автомобіль з грошима" (на виплату громадянам пенсій або соціальної допомоги). Так можна було б переказувати гроші напряму сепаратистам.

Козир санкцій

Щотижня два дні зустрічаються також перемовники, які беруть участь у роботі так званої політичної підгрупи. Та великі витрати часу не обов'язково приносять результат. У рамках переговорів обговорюють майбутнє окупованих територій на Сході України. Як там у майбутньому повинні проходити вибори? Який статус має отримати регіон? Як Україна може знову взяти під контроль свій кордон із Росією? Жодне з цих питань не вирішене. "Нам потрібен новий імпульс, щоб вийти з глухого кута", - каже високопоставлений український дипломат у Києві.

У понеділок, 1 січня, український президент Петро Порошенко проведе переговори у Берліні. Кажуть, що наступного тижня - перед Мюнхенською конференцією з безпеки - можуть також відновитися переговори міністрів закордонних справ у "нормандському форматі" (Німеччина, Росія, Україна, Франція). Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров першим назвав можливу дату зустрічі - 8 лютого. Москва хоче позбутися санкцій, запроваджених проти неї Євросоюзом та США після початку війни в Україні. Країни-члени ЄС нещодавно подовжили їхню дію до літа 2016 року. Судячи з усього, для досягнення компромісу Кремль готовий навіть пожертвувати лідерами "ДНР" та "ЛНР". Але поки що все це чутки.

Нові поставки російських озброєнь

Та сигналів готовності до компромісних перемовин з боку Росії на Заході поки що не бачать. У січні заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд, яка відповідає за європейські справи, зустрілася у Калінінграді із радником російського президента Владиславом Сурковим, який відповідає за відносини з Україною. "Нас негайно поінформували про результати переговорів", - каже на умовах анонімності один український високопоставлений український дипломат. Серед них не було конкретних пропозицій з боку Москви. "Кремль хоче вести переговори з позиції сили", - каже ще один інсайдер перемовин з Києва. Саме так можна пояснити останні дії підтримуваних росіянами угруповань сепаратистів.

Міністерство закордонних справ України наприкінці січня, посилаючись на українські спецслужби, повідомило, що Росія відновила завезення залізницею зброї на окуповані території. За мінськими домовленостями від лютого 2015 року сьогодні цього вже мало би не відбуватися. А Україна, між іншим, вже чотири тижні мала би контролювати свій кордон. Проте досі жоден із пунктів пропуску на ділянці кордону між "ДНР" та "ЛНР" з одного та Росією з іншого боку не можуть відвідати навіть спостерігачі ОБСЄ.

Ледь визначені основні принципи

Але Україна теж не дотримується домовленостей: у Києві досі не прийнято закон, який дозволив би провести вибори на окупованих територіях, а також заблоковано конституційну реформу щодо децентралізації. Вона мала б не лише надати особливий статус контрольованим сепаратистами районам Донбасу, але й зобити більш самостійними від центральної влади у Києві інші регіони країни.

Президент Порошенко поки що не зміг знайти для цього підтримку двох третин депутатів Верховної Ради. Можуть також постати питання щодо цього, чи амністував Київ бойовиків. "Тільки після юридичної експертизи", - каже український міністр закордонних справ Павло Клімкін. Москва ж хоче загальної амністії. Ось так і ведуться місяцями переговори у білоруській столиці. "Нам потрібні чіткі гарантії, що домовленості будуть виконуватися", - каже український дипломат. Інакше, за його словами, не може бути жодного прогресу.