Розроблений групою депутатів законопроект "Про поліцію і поліцейську діяльність" був незаконно знятий з реєстрації в парламенті 13 травня, повідомив депутат Верховної Ради й один з ініціаторів розробки цього документу Ігор Луценко. В інтерв'ю DW він зазначив, що подаватиме проект закону на повторну реєстрацію і наполягатиме на тому, щоби 21 травня він був розглянутий так само, як урядовий проект закону, розроблений в надрах МВС. "Будемо намагатись довести свою правоту, будемо критикувати урядовий законопроект під час комітетських слухань", - заявив депутат.

Частина інших депутатів, які спочатку підтримували альтернативний законопроект, відкликали свої підписи. Так, Олена Сотник із фракції "Самопоміч" на прес-конференції в Києві заявила, що вона та її колеги Оксана Сироїд, Павло Костенко та Руслан Сидорович вважають, що імплементація цього проекту закону забере два-три роки, оскільки він значно ширший, ніж урядовий, який регулює тільки патрульну службу і кримінальну поліцію. Сотник додала, що вона довіряє авторці урядового законопроекту, заступниці міністра внутрішніх справ Еці Згуладзе і сподівається внести суттєві поправки до проекту закону під час другого читання.

Протилежні підходи

Заступник голови парламентського Комітету з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віталій Купрій, який разом з Ігорем Луценком обстоює альтернативний урядовому законопроект, зазначив на прес-конференції, що цей документ передбачає докорінно нову правоохоронну систему, тоді як урядовий проект закону є класичною "фасадною реформою" і не зачіпає основ нинішньої міліцейської системи. "Якщо, наприклад, говорити по вплив громадськості на ухвалення рішень, то урядовий проект в багатьох випадках є фарсом. Реформа правоохоронних органів України зараз є під великою загрозою", - заявив Купрій.

Альтернативний законопроект передбачає "комплексну реформу системи МВС", підтвердила слова Купрія в інтерв'ю DW експертка з прав людини "Реанімаційного пакету реформ" Марина Цапок. "Автори урядового законопроекту пішли іншим шляхом - шляхом закривання дірок, і то не всіх, у намаганні покращити ситуацію, але щоб при цьому не вдаватися до радикальних змін", - зазначила Цапок.

На її думку, обидва підходи мають право на існування. Але до урядового проекту закону сім правозахисних організацій, що об'єдналися в платформу "Правозахисний порядок денний", висловили цілу низку зауважень. Вони закликають розширити участь громадськості в роботі правоохоронної системи, зокрема, в нагляді за накладанням дисціплінарних порушень, запровадити прозорішу процедуру кадрових призначень, спростити структуру поліції, запровадити систему персональної ідентифікації правоохоронців тощо.

Три важливі поправки

Сильною стороною урядового проекту закону натомість є детальна розробка особливостей національної поліції, конкретність та спроможність цілковито замінити діючий закон про міліцію, сказав в інтерв'ю DW керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Він допускає ухвалення урядового проекту закону в першому читанні. Але тільки за умови виправлення трьох принципових моментів. "По всіх призначеннях має бути конкурсний відбір як ефективний антикорупційний захід, в законі має бути докладно виписана система професійної освіти та відомчої підготовки. А стара радянська система звань з її генералами, полковниками і так далі має бути скасована, натомість в поліції мають бути інспектори, шерифи і констеблі", - пояснив Захаров.