Якоб та Вільгельм Ґрімм працювали на початку ХІХ століття, у добу романтизму. "В той час важливу роль відігравав принцип народності. Особливо він стосувався Німеччини, роздробленої на велику кількість окремих князівств, - розповідає Любов Курагіна, член Асоціації германістів України. - А завдяки легендам і казкам брати-дослідники Ґрімм прагнули об’єднати німецький народ та показати його національну ідентичність".

До доби братів Ґрімм німецькі казки переповідались по пам'яті з уст в уста. Юні поціновувачі старожитностей Ґрімм почали записували розповіді місцевих жителів неподалік міста Кассель, де вони раніше відвідували гімназію. Дослідивши район Гессена, брати і далі збирали тексти вздовж річки Майн. "Цікаво наголосити, що тоді у німецьких містах і селах мешкали казкарки, які знали багато текстів і були так званими берегинями німецького фольклору", - каже Курагіна.

У 1812 році, за шість років плідної праці, світ побачив перший том записів братів Ґрімм "Дитячі й домашні казки", до якого увійшло 86 казок. Книга мала шалений успіх, через що до роботи над наступним томом до братів долучилися й інші науковці.

Суперечки братів Ґрімм

Як саме потрібно зберігати казки? Пошук відповіді на це питання спричинив справжнісіньку дискусію між братами Ґрімм. Вільгельм наполягав на тому, що необхідно удосконалювати мову казки, робити її більш літературною та приємною для читачів, у першу чергу для дітей. Він рекомендував прикрашати казку за допомогою стилістичних засобів, вводити в текст пряму мову, щоб додати динаміки розповіді. Якоб натомість переконував, що казку треба зберігати такою, як вона є, оскільки вона є частиною літературної спадщини.

Вільгельм до того ж прагнув змінити не лише форму, а й зміст, оскільки в деяких міфах він не був прийнятним для дітей. Так, у казці "Рапунцель" дівчинка була вагітна, бо таємно зустрічалася з принцом.

Тексти казок братів Ґрімм, які дійшли до сьогодення, таки відповідають позиції Вільгельма, оскільки видаються зі змінами, внесеними в аутентичні фольклорні джерела. Новаторство братів Ґрімм полягає і у введенні ними в тексти традиційних нині "жили-були", "десь у тридесятому царстві".

Аудіо-Ґрімм

У рамках святкування 200-річчя казок братів Ґрімм Рада німців України ініціювала видання 50 тисяч безкоштовних аудіо-дисків із записом п’яти казок: "Дружба Кішки з Мишкою", "Тернова квіточка", "Маленькі домовички", "Бабуся Метелиця" і однієї з найвідоміших – "Бременські музики".

"Моя донька Злата не любить слухати казки, адже вона - практична і прагматична дитина", - розповідає київська телеведуча Ольга Фреймут, яка озвучила книгу братів Ґрімм українською. Фреймут вважає, що не всі діти такі, тож її тішить, що до них потраплять ці диски. "Чари казкування дійдуть до багатьох дітей", - каже Фреймут, яка вбачає за аудіо-книгою майбутнє. Донька ж телеведучої, яка казки не дуже полюбляє, намалювала для диску обкладинку.

"Ми пишаємося тим, що вдалося відновити текст однієї з перших книг братів Ґрімм, яка була видана українською мовою в 1919 році у Відні", - зазначає голова Ради німців України Володимир Лейсле. Над перекладом працювала українські емігранти, чиї імена вже не такі промовисті для читача. Втім, столітній мовний колорит все ж довелося дещо адаптувати до сучасної української мови. Нині казки братів Ґрімм: "Бременські музики" та "Пані метелиця" входять до шкільної програми з світової літератури для учнів 5-го класу, тож диск може стати в нагоді також учням та вчителям.

На початок 2013 року запланована презентація аудіо-книги в українському посольстві в Німеччині. Як стверджують ініціатори проекту, вже незабаром аудіо-розповіді можна буде безкоштовно завантажити через інтернет.