Після вступу Росії до СОТ минув вже рік – а повноцінним учасником міжнародної вільної торгівлі вона так і не стала. Багато винятків та перехідні терміни дозволяють м'яку фазу звикання. Щодо загалом 25 галузей промисловості Росія запровадила різноманітні заходи для захисту власних економічних інтересів. Це дратує багатьох торговельних партнерів і провокує конфлікти. Актуальна проблема – автопромисловість.

Щоправда, у ході вступу до СОТ Росія знизила мита на імпорт автомобілів, але потім виявила винахідливість і запровадила утилізаційний збір на всі автомобілі, який компенсує втрати від зниження імпортного мита та стосується насамперед іномарок. За даними ЄС, цей збір коливається між 420 та 2700 євро щодо нових автомобілів та від 2600 та 17.200 євро щодо вживаних, старше трьох років. Це неспівмірно високі суми, критикують у європейських колах та для порівняння вказують на утилізаційний збір у Нідерландах, який становить лише 37 євро.

Перевірка терпіння партнерів

Автомашини та автозапчастини – найголовніші статті європейського експорту до Росії. Щорічний обсяг експорту автомобілів ЄС до Росії дорівнює десятьом мільярдам євро. Після запровадження спецзбору у вересні 2012 року експорт, за даними європейських кіл, впав на сім відсотків – хоч російський авторинок зростав. Наприклад, продажі марки Volkswagen у першому півріччі 2013 року в Росії впали на п'ять відсотків.

"Така поведінка не відповідає статусу члена СОТ",- каже Райнер Лінднер зі Східного комітету німецької економіки. Застерігає Росію і експерт зі світової торгівлі Симон Евенетт зі швейцарського Університету Санкт-Галлена: "Інші члени СОТ очікують від Росії, щоб вона грає за правилами СОТ. Росія має поставитись до цього серйозно, якщо ні – тоді послідує ще чимало процедур". Скарга ЄС у СОТ є першим попередженням для Росії, підкреслив експерт.

Утилізаційний збір – це не перший крок, яким Росія перевіряє терпіння партнерів. Через зміну санітарних приписів морожене м'ясо з ЄС, Канади та США не дозволяють ввозити до Росії. Наслідок: експорт німецької свинини до Росії знизився на третину в першому кварталі 2013-го.

Ще одного конфлікту Російській Федерації вдалось уникнути – у середині серпня Москва на місяць відтермінувала заплановане запровадження нових вимог щодо транскордонного вантажного транспорту. Росія вимагає додаткових фінансових гарантій або навіть ескортування вантажівок. Це може принести перевізникам додаткові витрати та бюрократичну тяганину. Тепер нові російські правила набувають чинності з 14 вересня. Так може повторитись ситуація 2008 року, на коли на кордонах ЄС із Росією утворились черги.

Вступ до СОТ: добре чи погано для Росії?

Згідно зі соціологічними дослідженнями російського центру "Левада", у 2003 році 59 відсотків громадян вважали, що вступ до СОТ є в інтересах Росії. Тепер із такою думкою залишилось тільки 44 відсотки респондентів. Підтримка населення знижується, хоча одного року замало, щоб дискутувати про наслідки вступу. На думку експертів, довгострокові наслідки проявляться лише через 3-5 років.

Чимало фахівців очікують переваг для Росії у довгостроковій перспективі. "Росія отримає зиск від вступу, оскільки до її нормативів увійдуть принципи СОТ: чесність, недискримінація та прозорість",- каже професор економіки Симон Евенетт. До переваг економіст зараховує, у тому числі, і майбутнє посилення конкурентоспроможності російської промисловості. Щоправда, це вимагає часу, але рано чи пізно принципи СОТ будуть впроваджені у Росії, вважає Евенетт.

Це піде також на користь іноземним інвесторам. Завдяки домовленому зниженню мит лише німецька економіка має відчути полегшення обсягом близько 1 мільярда євро. Однак, звичайно, лише у тому разі, якщо Москва не замінить митні полегшення іншими протекціоністськими заходами, додає Райнер Лінднер. Протягом цього року обсяг німецького експорту до Росії виріс лише на один відсоток.