Виставка в музеї "Будинок Будденброків" у Любеку знайомить з графічним романом "На Західному фронті без змін" Петера Айкмаєра (Peter Eickmeyer) і Габі фон Борстель (Gabi von Borstel) 2014 року, створеним на основі однойменної книги Ремарка. На фото - ілюстрація Петера Айкмаєра "Туман".

В антивоєнному романі Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін" його герой Пауль Боймер розповідає про жахи Першої світової війни. Виставка у музеї "Дім Будденброків" у Любеку присвячена графічному "переказу" роману. На фото - ілюстрація Петера Айкмаєра "Протигаз".

На цій документальній фотографії видно, як поле битви вкрито хмарами отруйного газу. Оригінальні знімки, зроблені під час Першої світової війни, ми публікуємо поруч з ілюстраціями Петера Айкмаєра: ще один ракурс, ще одна мить війни, яка закінчилась сто років тому, у 1918 році.

На цій фотографії солдати, які вишукувались в ряд, демонструють армійські протигази різних країн. Крайній зліва солдат одягнув протигаз американського зразка, за ним - британський, французький, німецький.

Що бачить солдат? Цей малюнок з графічного роману "На Західному фронті без змін" відображає страхи його героя, написані у його очах. Війна - не місце для романтики, про яку натхненно говорили наставники своїм німецьким гімназистам, що готувалися йти на фронт. Війна - це жах, бруд, горе і смерть.

Що відчуває солдат, який здається в полон, що в нього на думці? На цій фотографії, яка була зроблена у Західній Фландрії у 1917 році, німецькі солдати здаються в полон британцям.

Ілюстрація "Макове поле" випромінює умиротворення та спокій. Але самотній солдат у полі знає: тут полягли його товариші, тут вирувала страшна війна.

Кажуть, що маки ростуть особливо гарними там, де пролилась кров. Так виглядають бруствери Першої світової війни, які збереглись до нашого часу. Фотографія зроблена у Діксмейде в Бельгії.

Повернутись до рідного міста не означає повернутись у колишнє життя. Насправді, звикнути до мирного життя після довгих місяців на війні непросто. А забути пережите неможливо. Про це йдеться в іншому романі Ремарка - "Три товариші".

Роман "На Західному фронті без змін" (точніше, уривки з нього) вперше був опублікований у 1928 році в газеті Vossische Zeitung. У 1929 році роман був виданий окремою книгою і став сенсацією. Коли до влади прийшли націонал-соціалісти, Ремарку довелось покинути країну, а роман нацисти спалили разом з іншими забороненими в "третьому рейху" книгами. На фото Еріх Марія Ремарк в Нью-Йорку у 1939 році.

Демонстрація у Києві в березні 1918 року на підтримку української державності та Берестейського миру. Фото, зроблене німецьким кореспондентом, із колекції Імперського воєнного музею Лондона (Великобританія).

У ніч з 9 на 10 лютого 1918 року у Брест-Литовську відбулось підписання мирного договору між УНР та Центральними державами. Після звернення УНР війська союзників розпочали просування в Україну. На фото: (зліва направо) генерал Брінкманн з генштабу армії Німеччини, українські делегати - Микола Любинський, Микола Левицький, Олександр Севрюк, німецький генерал Макс Гоффманн і Сергій Остапенко.

У лютому 1918 року Австро-угорські війська досягли Кам'янця-Подільського. Позаду видніється знаменита фортеця, відома з XIV століття як частина оборонної системи міста. З 22 березня 1919 по листопад 1920 Кам'янець-Подільський був столицею УНР.

1 березня німецькі війська увійшли в Київ. На цьому фото, зробленому у березні 1918 року, військовий оркестр марширує попереду. Німецькі війська повсякчас влаштовували виступи духових оркестрів та із задоволенням марширували під музичний супровід, часто перед тодішньою міською думою (зараз це Майдан Незалежності).

Софійська площа у Києві виконувала роль центрального місця зборів для усіх можливих політичних акцій, віче, молебнів та ефектних військових парадів. На цьому фото - німецькі військові перед Софійським собором весною 1918 року.

На цьому фото 1918 року Австро-угорський військовий оркестр грає у Проскурові (нині - Хмельницький). Місто відіграло важливу роль під час революційних подій. Тут тричі перебував уряд УНР та Директорія. 1919 року містом прокотилася хвиля насильства і кривавих погромів.

Пам'ятник боярам Іскрі та Кочубею не упізнають знавці сучасного Києва: царська влада встановила його на Арсенальній площі у 1914 році до 200-ї річниці Полтавської битви. Простояв він недовго: навесні 1918 його демонтували і поставили пам'ятник Мазепі, який невдовзі теж скинули. Постамент згодом викрористали для пам'ятника арсенальцям. Фото зробив у березні 1918 берлінський фотограф Вальтер Ґірке.

На цьому фото видно південну бухту Севастополя з кораблями, а також Лазарєвські казарми. Німецькі частини увійшли в місто 1 травня 1918 року. Керував операцією генерал піхоти Роберт фон Кош.

На цьому фото німецькі солдати відпочивають та частуються їжею з польової кухні у німецькому поселенні Александерфельд, яке заснували німці-лютерани з Пришибських колоній. Сьогодні це село Верховина (Мелітопольський район Запорізької області).

На цьому фото, зробленому навесні 1918 року, видно спокійне урбаністичне життя Катеринослава (Дніпропетровськ, нині - Дніпро). Але вже за рік Катеринослав опинився під контролем багатьох учасників конфлікту: "білих", "червоних", армії Директорії УНР та місцевих загонів самооборони. І це не єдиний випадок: Шепетівка на Хмельниччині за період революційної доби переходила з рук в руки до 20 разів.

На цьому фото, зробленому навесні 1918 року, Ялта живе звичним курортним життям. Однак ще на початку року тут розгорталися кровопролитні бої із застосуванням корабельної артилерії та гідроавіації.

На цій світлині 1918 року з фондів Національного архіву Нідерландів німецькі війська переправляють сіно з лівого берега Дніпра на правий у Києві. Позаду видніється Ланцюговий міст, споруджений за проектом британського інженера Чарльза Віньйоля. Міст уперше підірвали у 1920 році польські війська, що відступали з Києва.

Німецькі офіцери нерідко брали із собою в Україну домашніх улюбленців. На цьому фото - французький бульдог Боббі, який належав одному з німецьких пілотів 27-ї повітряної ескадрильї.

Українські гроші не рідко брали із собою як сувенір. Їх продовжували друкувати і після зречення Скоропадського і приходу до влади у грудні 1918 року Директорії УНР. Зміни в малюнок і написи на банкноті не вносили, хоча на ній фігурувала ще стара назва - Українська Держава. Після евакуації Директорії з Києва друк цієї купюри відновився у Кам'янці-Подільському, а в 1920 році - у Варшаві.