„Навіть ураховуючи всі інші відомі нам чинники ризику, можна стверджувати, що паління в художніх теле- та кінофільмах удвічі збільшує загрозу того, що молодий глядач згодом теж потягнеться до цигарок”, - каже доктор психологічних наук Райнер Ганевінкель, керівник Інституту здоров’я в місті Кіль. Науковці цього закладу провели дослідження, в якому взяли участь понад три тисячі німецьких школярів у віці від 10 до 16 років. Упродовж багатьох місяців дітей опитували, які фільми вони дивляться в кіно та по телебаченню. Що частіше в них показували курців, то більше ставало останніх і серед підлітків. В існуванні прямої залежності не сумніваються також експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Найліпша реклама тютюну

Масштабні кампанії за викорінення шкідливої звички поки що не дуже торкнулися кіноіндустрії. В 75 відсотках знятої за останні роки продукції зустрічаються персонажі, що із насолодою вдихають сизий дим. Щоправда, всі вони - переважно негативні герої. „Це вже певне досягнення, - веде далі Райнер Ганевінкель. – Ще не так давно, у 80-х роках минулого століття цигарка на екрані була неодмінною супутницею мужніх, сміливих, рішучих, тобто справжніх чоловіків. І тютюнова промисловість не шкодувала грошей для плекання потрібного їй іміджу.

Зокрема, актор Сильвестр Сталоне, який уславився роллю боксера Рокі Бальбоа, 1983-го року отримав півмільйона доларів за те, що в п’ятьох своїх стрічках палив . Це доведений факт. У ході судового процесу знайдено відповідні документи. Чи вдаються до таких ґешефтів тютюнові концерни досі? Напевне цього ніхто не знає, крім їхніх менеджерів, звичайно. Я не думаю, що від прихованої реклами сигарет відмовилися, просто її проштовхують обережніше, не залишаючи слідів. Випадок із Сталоне показав, наскільки високо виробники тютюнової продукції оцінюють вплив кіно на маси.”

„Почну з цигарки...”

Утім, жоден курець зі стажем так і так не зміг би довести в суді, що непереборна любов до цигарок виникла в нього в молодості саме через перегляд кінофільмів. „Спокуса непомітно проникає в світ наших відчуттів, поступово підштовхуючи до фатального кроку, - зауважує психолог Ганевінкель. - Якщо я піду в кінотеатр і побачу на екрані, скажімо, Бреда Піта з сигаретою, це не означає, що відразу після сеансу я побіжу шукати тютюновий кіоск. Але потім - особливо якщо стрічка сподобалась - згадуватимуться певні епізоди, й колись промайне думка: а все-таки щось у цьому є – вечоріє, тераса, бокал вина, ти дивишся їй в очі й замість слів неквапно випускаєш кільце диму... Вілли та красуні, на жаль, поки що немає. Хіба що почати з цигарки?..”

Незабутній епізод

Від 1969-го року до 1976-го на другому каналі німецького телебачення йшов серіал, який шанувальники детективного жанру називають культовим. Щоп’ятниці о двадцятій п’ятнадцять на вулицях ставало порожньо, бо мільйони німців розслідували разом із комісаром Келером заплутані вбивства, пограбування, викрадення...

Головний герой - спокійний літній чоловік, рідко хапався за пістолет, але постійно – за пачку цигарок. Зосереджено зморщивши лоба, комісар поліції палив одну за одною...

„У сучасних телесеріалах цього неможливо собі уявити, - каже Райнер Ганевінкель. – Сьогодні всі, принаймні формально, борються за здоров’я нації. Цигарки хоч і досі наявні в більшості фільмів, але переважно в невеличких епізодах. Однак зверніть увагу на те, в яких саме...

Нерідко палять під час вирішальних сцен. Наприклад, у ліжку після пристрасного любовного акту. Чоловік звичним жестом намацує на тумбочці пачку, клацає запальничкою, глибоко затягується сам, а потім передає сигарету жінці. Та щасливо всміхається... На підлітків, які ще не мали сексуальних контактів, такі епізоди справляють незабутнє враження. Ну, а доки „крута сцена” вперше відбудеться в реальному житті, дорослішати допомагають сигарети.”

Ти був би схожим на НЬОГО...

Найсильніше курці на екрані впливають на тих дітей, чиї батьки не палять, наголошує німецький психолог. „Сигаретна еротика” добре функціонує тоді, коли невідомий зворотний бік медалі: „Якщо подивитися на моїх батьків, то їм цигарки чомусь не додають ні привабливості, ні фізичної сили, підмічають діти. Невже Бред Піт теж щоранку жахливо кахикає, як тато? А в мами зажди втомлений вигляд, вона не спроможна піднятися на третій поверх, не захекавшись... Підлітки з родин курців відчувають, що в кіно їх намагаються обдурити, що від сигарет обличчя стає не рум’яним, а сірого кольору, й що паління робить не впевненим у собі, а навпаки дратливим. Але пригадаймо себе в молодому віці: припустімо ви вирішили ніколи не брати в руки цигарки, щоб не бути схожим на батьків. І раптом дівчина, в яку ви закохалися по вуха, запитує: „А ти хіба не палиш? Шкода...” Ні, вона й не думає збивати вас із правильного шляху. Просто їй дуже хотілося б, щоб ви хоч чимось були схожі на її улюбленого кіноактора Тіла Швайгера, якому так пасує сигарета...”

Сам Голівуд не додумався

Деякі експерти вимагають, щоб паління на екранах було заборонено. Категорично, раз і назавжди. Зрештою, є достатньо інших художніх прийомів, щоб влучно схарактеризувати чи то добрий, чи поганий персонаж.

На думку керівника Кільського інституту здоров’я, втілити таку постанову в життя буде нереально, тому Райнер Ганевінкель пропонує: „Стрічки, в яких палять, можна було б віднести до категорії „лише для повнолітніх - від 18 років”. Недарма до цього віку закон забороняє продавати підліткам цигарки, і це було б логічним продовженням політики захисту молоді. Зрозуміло, що кінопрокату такі ідеї аж ніяк не сподобаються, бо юнацька аудиторія – одна з найчисленніших. Отож! То й не треба підштовхувати молодь до тютюнової залежності. Ліпше знімайте більше фільмів про те, що суперменом можна стати й без сигарет та алкоголю. Точніше, саме без них.”

На ще суворіших заходах наполягає Американська медична асоціація. Нещодавно професійне об’єднання лікарів США запропонувало прирівняти сцени з палінням до тих, в яких показують секс та насильство. Тоді такі кінофільми теж можна буде дивитися не раніше, ніж у сімнадцять років. „Причину смертності номер один – паління можна було б спільними зусиллями подолати, - зауважують медики, - але з власної ініціативи Голівуд так і не спромігся долучитися до цієї боротьби.”

Мільйони жертв

За даними одного з канадських досліджень, упродовж якихось трьох місяців підлітки призвичаюються глибоко затягуватися й спалювати цигарку до фільтру. За п’ять місяців - відчувають сильну потребу в наступній сигареті. За півтора року після першої спроби більшість юнаків та дівчат палить щоденно. Нерідко, стверджують канадські експерти, стійка тютюнова залежність розвивається в молодих людей уже після кількох сигарет.

Всесвітня федерація здоров’я – неурядова організація зі штаб-квартирою в Женеві – попереджає: 2010-го року понад шість мільйонів людей на планеті стануть жертвами наслідків паління. Шкідлива звичка, яка виникає через безневинне бажання спробувати, що таке цигарка, забере більше життів, ніж СНІД, туберкульоз та малярія разом узяті.

Автор: Ганна Філіпп

Редактор: Христина Ніколайчук