Нові бої навколо Авдіївки спалахнули за добу до візиту президента України Петра Порошенка до Берліна, де темою переговорів з канцлеркою ФРН Анґелою Меркель стануть не тільки виконання Росією Мінських угод та звільнення заручників, але очевидна відсутність прогресу щодо мирного врегулювання на Донбасі.

За даними міністерства оборони України, серйозне загострення на Донбасі почалося у ніч на неділю, 29 січня, коли позиції української армії в авдіївській промзоні зазнали потужного обстрілу. Тут, у кількох бетонних ангарах, підрозділи ЗСУ контролюють так звану ясинуватську розв'язку та об'їздну дорогу на Донецьк. Водночас підконтрольні сепаратистам ЗМІ звинувачують у спробах штурму саме українську армію.

Контроль над стратегічною Авдіївкою

Станом на ранок понеділка, 30 січня, військовослужбовці Збройних сил зупинили атаку бойовиків, перейшли в наступ та зайняли важливий стратегічний пост. Про це заявив міністр оборони України Степан Полторак під час візиту у львівський військовий шпиталь. Проте ці досягнення не легко далися українській стороні. Як повідомляють в штабі АТО, від початку загострення у зоні бойових дій загинули семеро українських військовослужбовців і двоє цивільних жителів Авдіївки, ще 15-ро солдатів були поранені та четверо - травмовані.

Причиною регулярного поновлення боїв у Авдіївці є стратегічне значення цього індустріального міста, що лише в шести кілометрах від Донецька. Навесні 2016 року сили АТО взяли під вогневий контроль Ясинуватську залізничну та автомобільну розв'язку у напрямку Горлівки та Єнакієвого. Відтоді за Авдіївку та Ясинувате регулярно стаються бойові зіткнення різної інтенсивності.

Окрім стратегічного розташування та важливого транспортного вузла, Авдіївка має особливе значення ще й з огляду на розташований у місті Авдіївський коксохімічний завод (АКХЗ), який є одним з найбільших у Європі коксохімічних підприємств.

Поки що Авдіївський коксохім, що на півночі міста, не перебуває на безпосередній лінії вогню. Головні події останніх днів, як вказувалось, розгортаються навколо промзони на південній околиці міста. І досі, попри постійні обстріли, завод не зупиняє виробництво. Водночас станом на ранок понеділка, 30 січня, вся Авдіївка була знеструмлена, а за словами генерального директора підприємства Муси Магомедова, завод продовжував працювати на одному енерговводі з чотирьох. Чому діяльність цього підприємства настільки важлива, щоб продовжувати його діяльність навіть в таких умовах?

Виробництво та життя попри обстріли

Попри стрілянину стовп білої густої пари здіймається у повітря з широкої труби. "Це процес охолодження готового коксу", - пояснює начальник коксового цеху 44-річний Едуард. Кокс є продуктом випікання вугілля у спеціальних печах при високих температурах, його використовують як паливо у металургії. За словами Едуарда, його цех виробляє щоденно дві тисячі тонн коксу, завод в цілому за день дає сім тисяч тонн. Ця цифра майже вдвічі менша від обсягів, що вироблялися до початку збройного конфлікту на сході України.

"На наш завод впали сотні мін. Це принесло значну шкоду технічним засобам, ми й до сьогодні не встигли ще все відновити. За 20 років у нас зараз найнижчий рівень виробництва", - розповів DW Муса Магомедов. Міни, які прилітали під час наймасивніших обстрілів у 2014-2015 роках, потрапляли у заводські приміщення, газові та паровідводні труби, лінії електропередач. На найвищій паровідвідній трубі заводу досі видніється діра від потрапляння снаряду.

У періоди масивних обстрілів на території заводу облаштували спеціальні приміщення та сховища, де працівники разом з родинами могли жити. Завод залишався чи не єдиним місцем у місті, де постійно було опалення, вода, світло, можна було приготувати їжу. На АКХЗ працює кожен п'ятий-шостий адвіївець, у тому числі багато жінок. Численні обстріли близько 15 разів змушували зупиняти завод, або переводити його в екстрений режим роботи.

"Там наші підприємства"

Авдіївський коксохімічний завод входить до групи "Метінвест", головним акціонером якої є Рінат Ахметов. Підприємства Ахметова знаходяться по обидві сторони розмежування. Вугілля, яке до конфлікту доставляли на АКХЗ, зараз видобувається на непідконтрольній українському уряду території. Таким чином, завод був змушений перейти на американське та австралійське вугілля, адже поставки вугілля з окупованих територій є нестабільними.

"У нас зараз великі логістичні проблеми. Це пов'язано з тим, що з трьох напрямків доставки вугілля та коксу, працює тільки одне", - розповідає DW Магомедов. Основними шахтами з видобутку коксуючого вугілля з групи "Метінвест" є "Красноармійська-Західна", шахта ім. Засядька, "Макіїввугілля" та "Краснодонвугілля". Останні три знаходяться на непідконтрольних територіях.

"Вугілля з тих територій ми використовуємо тільки як додаткове. Адже ніколи невідомо, чи отримаємо ми дозвіл у Києві на доставку цієї сировини, чи працюватиме залізна дорога, чи не буде обстрілів...", - каже Магомедов. Та продовжує: "Я проти заборони торгівлі з непідконтрольними підприємствами, адже там наші підприємства. Вони зареєстровані в Україні, платять податки Україні. Врешті-решт, там наші працівники, яким не пощастило, що вони опинилися на тому боці".