Модернізація. Коли президентом Росії був Дмитро Медведєв, це слово вважалося ключовим в німецько-російських відносинах. Про модернізацію з надією говорили політики, бізнесмени, експерти. Але з поверненням до Кремля Володимира Путіна про неї стали згадувати все рідше і рідше. Тим більшою несподіванкою стала для оглядачів поява саме цього слова в назві німецько-російського форуму "Петербурзький діалог". "Модернізація як шанс для спільного європейського дому" - так названо двотижневу конференцію, що відкривається в четвер, 22 жовтня, в Потсдамі під Берліном. Друга частина назви - із ще більш далекого минулого. Про загальноєвропейський дім наприкінці 1980-их багато говорив радянський генсек Михайло Горбачов. Реалізувати ідею не вдалося.

Схоже, обираючи назву, організатори нинішнього "Петербурзького діалогу" хотіли нагадати про тепліші часи у відносинах між Москвою та Берліном. Сьогодні в цих відносинах настало не просто похолодання, а заморозки. Після російської анексії українського Криму і збройного конфлікту на сході України Захід, в тому числі Німеччина, вперше за десятки років запровадили проти Росії санкції.

Реформований діалог…

Політичне похолодання торкнулося і "Петербурзького діалогу". В 2014 році форум, який мав пройти в листопаді в Сочі, було скасовано в останню хвилину - на прохання керівництва Німеччини. Це відбулося вперше з 2001 року, коли його було засновано президентом Росії Володимиром Путіним і тодішнім канцлером ФРН Ґергардом Шредером як майданчик для діалогу громадянського суспільства. Скасування минолорічного форуму пояснили "загостренням політичної ситуації". Крім того, тоді їхати до Росії відмовилися декілька німецьких неурядових організацій.

Одна з них - "Німецько-російський обмін". Цього разу вона буде представлена у Потсдамі. "Це пов'язано зі змінами, які відбулися після того, як торік форум було скасовано", - розповів DW виконавчий директор Штефан Меллє. Він звернув увагу на зміну керівницвта німецького Координаційного комітету "Петербурзького діалогу". В травні 75-річного колишнього прем'єр-міністра НДР Лотара де Мезьєра змінив 56-річний Рональд Пофалла, колишній глава відомства федеральної канцлерки Анґели Меркель і член правління залізничної компанії Deutsche Bahn.

…з правозахисним акцентом

Ще більш важливим, вважає Меллє, було розширення кількості організацій-учасниць з німецького боку вдвічі - з 25 до 49. Серед новачків - активісти міжнародних правозахисних організацій Amnesty International та Human Rights Watch. Меллє називає це "спробою оновити і якоюсь мірою оживити "Петербурзький діалог". Згідно з повідомленнями німецької преси, рушієм реформи виступив незвичний для німецької політики союз консерваторів з правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та опозиційних Зелених.

Ще до українських подій критики в Німеччині звинувачували "Петербурзький діалог" в тому, що він перетворився на клуб політичних пенсіонерів, які уникають гострих дискусій. Єнс Паулюс сподівається, що таких звинувачень більше не буде. "Ми запросили тих, хто нас критикував, - розповів DW співголова робочої групи "Політика" з німецького боку. - Вони стали учасниками дискусії". З російського боку, за словами Паулюса, великих змін не відбулося, але це - рішення Москви. Він зазначив, що його партнером у робочій групі "Політика" тепер став депутат Держдуми В'ячеслав Ніконов, що змінив декана петербурзького університету Костянтина Худолія. Запит DW про інтерв'ю з Ніконовим напередодні форуму в Потсдамі залишився без відповіді.

У програмі України нема, але говорити про неї будуть

Теми, які збираються обговорювати в Потсдамі близько 180 учасників у восьми тематичних робочих групах, схоже, обрані так, щоби не викликати дуже гострих суперечок. Події в Криму та на сході України не згадуються. В групі "Політика" на п'ятницю, 23 жовтня, для обговорення заплановані дві теми: боротьба з тероризмом та майбутній устрій Європи на прикладі Гельсінської угоди. Група "Громадянське суспільство" обговорить тему міграції та біженців, а в групі "ЗМІ" поговорять про зміни "в епоху цифрових технологій".

Єнс Паулюс оголосив відсутність української тематики бажанням не викликати хвилю критики в Україні, щоб не говорили, що мовляв німці та росіяни вирішують долю українців. За його словами, про події в Україні говоритимуть і так - під час дискусії про майбутнє Гельсінських угод 1875 року. Непорушність кордонів - один з головних принципів тих угод.

"Я розраховую на відкрите обговорення усіх питань, в тому числі суперечливих", - говорить і Штефан Меллє. За його словами, це стосується і України, і посилення внутрішньополітичної ситуації в Росії, і посилення пропаганди в ЗМІ.

Знову без Меркель та Путіна

У Німеччині вже сам факт проведення "Петербурзького діалогу" після дворічної перерви вважають успіхом. Про це в інтерв'ю газеті Bild у вересні заявив новий співголова форуму Пофалла. Насправді перерва торкнулася тільки щорічної зустрічі, засідання робочих груп тривали. Директор Центру німецьких досліджень Інституту Європи РАН В'ячеслав Бєлов вбачає в цьому сигнал німецької сторони Росії - продовжувати діалог, незважаючи на розбіжності щодо українського питання. "Я з лютого бачу помітне покращення взаємодії на різних рівнях, яке йде з ініціативи німецької сторони", - сказав він DW. При цьому говорити про прорив у відносинах Москви та Берліна передчасно, вважає Бєлов: "Політична криза збережеться, санкції залишаться". Нинішній "Петербурзький діалог", як і два роки тому, відбудеться без міждержавних консультацій. Меркель та Путін у Потсдам не приїдуть. Раніше такі консультації були традиційною частиною форуму.

Реформа "Петербурзького діалогу" повинна тривати, вважає Штефан Меллє. За його словами, пошук відповідей на складні запитання тільки починається.