�ики Росії.

Володимир Путін прибув до Дрездена з дводенним візитом у рамках шостого раунду так званого Петербурзького діалогу. Це місто у російського президента має викликати горді спогади його роботи тут резидентом КГБ до повалення Берлінського муру.

Поза пишними урочистостями офіційного прийняття, московський гість наштовхнувся й на критично налаштовані пікети правозахисників, котрі робили кремлівського лідера відповідальним за вбивство 7 жовтня у Москві журналістки Анни Політковської. Бундесканцлер Анґела Меркель теж не могла обійти на зустрічі увагою цієї трагічної події:

Я наголосила на тому, що це вбивство шокувало нас усіх. І оскільки ця трагедія має безпосередній зв’язок із питанням свободи преси, то, звичайно ж, його необхідно дуже ретельно розслідувати.

Путін пообіцяв взяти під особистий контроль хід розслідування. „Ми зробимо все для того, аби ті, хто вчинив цей ганебний злочин, не залишилися безкарними!” – заявив російський президент. На спільній з Анґелою Меркель прес-конференції Путін підкреслив:

Ця журналістка була різким критиком чинної російської влади. Але міра її впливу на політичне життя в країні була дуже незначною. Вона була більш відомою на Заході чи у вузькому колі російських правозахисників та журналістів. Тож вбивство такої людини, жорстоке вбивство жінки, матері завдає чинній владі значно більше шкоди, аніж її дописи.

Утім, головні розмови під час перебування Путіна в Німеччині стосувалися не свободи слова, а постачання енергоносіїв. Зрештою у цих питаннях як російська, так і німецька сторони знайшли значно більше точок дотику. Берлін і Москва планують реалізувати кілька грандіозних газових проектів. Перший з яких вже давно у всіх на слуху – це газогін, який має пройти Балтійським морем. Окрім того, Німеччина може стати провайдером російського газу в цілій Європі. Для цього щоправда Росія ще повинна освоїти газове родовище в Баранцевому морі. Причому російські газовики хочуть зробити це самостійно, не допускаючи туди жодних закордонних фахівців. Якщо цей проект вдасться реалізувати, то Німеччина може розраховувати на додаткових щонайменше 50 мільярдів кубометрів газу. Варто зазначити, що нині Німеччина отримує з Росії 40 мільярдів кубометрів.

Такі наполеонівські плани Москви у Європі нівроку налякали місцевих бізнесменів. Адже не лише енергетичні концерни пробивають собі дорогу до „Старого континенту”. Зокрема серйозні претензії на місце під променями „сонця, що заходить” має і відомий нам ще з радянських часів „Внєшторгбанк”. Він, зокрема, зробив серйозну інвестицію в європейський аерокосмічний концерн EADS, котрий останнім часом переживає економічні проблеми. Володимир Путін намагався у цьому контексті заспокоїти європейських підприємців:

Щодо нашої інвестиційної активності, то один із наших банків дійсно придбав 5-відсотковий пакет цієї компанії. І я вже казав на зустрічі у Франції: у нас немає жодних планів недружнього поглинання. Це дуже чутливий бізнес. А придбання цього пакету пов’язане з роботою банку на фінансових ринках і ринках цінних паперів.

А найближчим часом сліди німецько-російської газової співпраці побачать німецькі футбольні вболівальники, коли гравці відомої команди Schalke 04 вберуть футболки із логотипом РАТ „Газпром”. А за це російський енергетичний велетень допоможе футбольному клубу із Ґельзенкірхена видертися із складної фінансової скрути. Голова наглядової ради Schalke 04 Клеменс Тьоніс, коментуючи цей контракт, з посмішкою на устах зазначив:

Ми дуже задоволені. Адже це дозволить Schalke зайняти досить комфортабельні позиції. А ми вже подбаємо про те, аби добре грати у футбол як на міжнародному, так і на федеральному рівнях.

За повідомленням преси сума контракту становить 100 мільйонів євро. Але в разі виходу Schalke в Лігу чемпіонів, ця цифра зросте до 125 мільйонів.

Любомир Петренко