"Країна не хоче купувати кота у мішку. Країна має обрати справжнього президента, справжнього верховного головнокомандувача, який і далі буде проводити рух нашої країни до Європейського Союзу і до НАТО!" - звертається до своїх прибічників президент України Петро Порошенко, не приховуючи емоцій. Ці слова з одного з його численних передвиборних виступів - лейтмотив кампанії Порошенка у боротьбі за переобрання на другий термін. "Кіт у мішку" - вочевидь, його опонент Володимир Зеленський, який не виступає на мітингах, не ходить на публічні заходи і дискусії, а звертається до українців через відеоролики і повідомлення у соцмережах.

"Найкращий президент України"

На тлі недосвідченого у політиці актора Зеленського Порошенко підкреслено плекає образ державного мужа. У нього за плечима два десятиліття у політиці, чотири партії, чотири парламентських скликання, два міністерських портфелі, керівництво РНБО. У великій політиці з 1998 року, коли він уперше був обраний депутатом Ради, Порошенко пережив трьох президентів і дев'ятьох прем'єр-міністрів. Зрештою, вже п'ять років він - глава держави. Найкращий, якого дотепер мала сучасна Україна, сказав у розмові з DW політолог Андреас Умланд. "Він був дуже успішний у зовнішній політиці. Дуже впевнений і переконливий на міжнародній арені, хороший дипломат, добре розмовляє англійською", - каже політолог. Як і прибічники Порошенка, найбільшими досягненнями глави держави він називає підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, скасування візового режиму з ЄС, отримання автокефалії Православною церквою України.

Крім "патріотичного" виборця, якому важливий курс зміцнення обороноздатності країни і відмежування від Росії, серед прибічників Порошенка є й чимало малих і середніх підприємців. Зрештою, за нинішньої влади значною мірою відійшов у минуле повсюдний раніше корупційний тиск податкових і контролюючих органів - всілякого роду санепідемстанцій і пожежних. За п'ять років Україна піднялася у міжнародному рейтингу Doing Business зі 137 місця на 71-е. Скасовано сотні приписів, які обтяжували життя бізнесу ще з радянських часів. Попри війну на Сході в Україну йдуть іноземні інвестиції. Країні вдалося компенсувати на європейському та інших міжнародних ринках закриття ринків збуту Росією для багатьох груп товарів.

Реформи під тиском кредиторів

Що було головним рушієм українських реформ - політична воля влади чи тиск Міжнародного валютного фонду і Європейського Союзу, які врятували Україну від дефолту в обмін на реформи - у цьому погляди прибічників Порошенка і його критиків часто різняться. Так чи інакше, а підсумок п'яти років при владі: 16 відсотків голосів виборців у першому турі президентських виборів. Комік Володимир Зеленський без команди і без чітко прописаної політичної програми набрав майже вдвічі більше голосів.

Враховуючи непопулярні реформи під тиском МВФ, зокрема, підняття у декілька разів вартості газу для населення, результат Петра Порошенка можна вважати цілком пристойним. Особливо у порівнянні з попередниками: Віктором Януковичем, якому довелося тікати від протестів до Росії, і Віктором Ющенком, якому не вдалося навіть пройти у другий тур виборів 2010 року після здобуття у першому лише близько п'яти відсотків голосів. Однак бути кращим за попередників - не гарантія переобрання. Опитування свідчать, що у другому турі виборів Петра Порошенка готові підтримати менше 30 відсотків українців.

Новий курс старими методами

Головною причиною імовірної поразки може стати сам Петро Порошенко. На думку Андреаса Умланда, президент не зміг повною мірою виконати свою обіцянку - "жити по-новому". "Він прийшов до влади внаслідок антиолігархічного повстання, сам будучи олігархом. Він не зміг подолати це протиріччя і значною мірою продовжив панування в Україні олігархічного порядку", - зазначив Умланд. Створена за півроку після обрання Петра Порошенка широка проєвропейська коаліція у Верховній Раді розпалася вже на початку 2016 року. Відтоді уряд на чолі із соратником президента Володимиром Гройсманом керує країною, фактично не маючи в парламенті більшості. Влада, кажуть критики, тримається на залаштункових ситуативних компромісах з окремими депутатами і групами, на які мають вплив представники великого бізнесу.

Порошенко намагався вести країну новим проєвропейським курсом, керуючись старими олігархічними підходами, погоджується колишній віце-перм'єр з питань європейської інтеграції, а нині засновник громадського руху "Чесно" Олег Рибачук. "Він не виконав основної вимоги Революції гідності, яка вимагала не зміни обличь, а зміни системи. Він зберіг систему, яка базується на закритості", - констатує Рибачук. За його словами, Порошенко - мільярдер і власник телеканалу - ставши президентом, як і його попередники, не зміг відмовитися від спокуси втручатися у непрезидентські справи. "Служба безпеки при ньому займається не контррозвідкою, а постійно втручається у політику і економіку. Суди досі не є незалежними, рішення нерідко проходять через Адміністрацію президента. В його оточенні відверто корумповані люди і він закриває на це очі", - критикує Олег Рибачук.

Разом з друзями - до поразки?

Найвпливовішими людьми у країні у системі влади, вибудуваній Петром Порошенком, констатують оглядачі, були і частково є його багаторічні бізнес-партнери, такі як звільнений нещодавно заступник голови Ради національної безпеки і оборони Олег Гладковський і заступник голови пропрезидентської фракції у Верховній Раді Ігор Кононенко. Ці найвідданіші президенту люди незадовго до виборів опинилися в центрі гучних корупційних скандалів, пов'язаних з розкраданням коштів державних підприємств. Петро Порошенко стверджує, що нічого не знав про ймовірні зловживання своїх друзів.

На тлі розчарування багатьох українців несправдженими очікуваннями від нової влади Петро Порошенко підійшов до виборів з найвищим антирейтингом серед всіх кандидатів. Перемогти у такій ситуації навіть новачка-актора може виявитися надскладним завданням.