Deutsche Welle: Пане міністре, за два дні набирають чинності санкції України проти російських авіакомпаній, які літають до Криму. Однак стало відомо про заплановані переговори між Україною та Росією щодо можливого скасування санкцій. Хто запропонував ці перемовини?

Пивоварський: Російська сторона звернулася до української сторони щодо початку технічних консультацій. На політичному рівні ми отримали прохання від Росавіаслужби про початок перемовин. Щойно буде домовленість на технічному рівні, ми проведемо перемовини.

На які поступки готова піти українська сторона в цьому питанні? З одного боку, російські компанії мають заплатити штраф, з іншого боку, якщо вони це зроблять, то визнають таким чином, що Крим є незаконно анексованим.

Російські авіакомпанії, які порушують українське законодавство та літають до незаконно анексованого Криму не будуть мати змоги літати до інших міст України, і будуть мати таку змогу лише тоді, коли відмовляться від польотів до Криму, заплатять штраф і в такому разі РНБО розгляне можливість виведення таких авіакомпаній із санкційного списку.

Яким чином Ви плануєте компенсувати пасажирам обмеження можливості діставатися до Росії?

Наразі ми абсолютно не бачимо збільшення попиту по залізничному напрямку. Сусідні країни - Білорусь, Молдова - готові збільшити кількість рейсів до Москви. Але також слід розуміти, що більшість пасажирів, що летіли до Москви, є транзитними пасажирами. Вони летіли до Москви, щоби пересісти на інший літак і дістатися в якусь іншу точку планети. Ці пасажири зможуть скористатися українськими хабами або європейськими хабами.

Пане міністре, Ви плануєте у Берліні, де ви зараз перебуваєте, закликати німецький бізнес інвестувати в Україну. Які основі сумніви потенційних інвесторів?

Номер 1 - це війна. Доводиться пояснювати, що конфлікт відбувається на п'яти відсотках території України. Друге - це історичний корупційний феномен. Дуже багато людей чули про щось і мають багато міфів. Часто доводиться спілкуватися з бізнесменами як психологу. Починаєш роз'яснювати - вони кажуть: "У вас щось змінилося".

До яких галузей Ви хотіли би найбільше залучити цих інвесторів?

Першочергові, що стосуються мого міністерства: це залізниця, автомобільні дороги, порти - річкові та морські. Ми активно в цьому році почали працювати, щоби розкрити річки, прийняти закон про внутрішні водні шляхи, щоб зняти якомога більше вантажів з автомобільних доріг і перевезти на річки. За радянських часів близько 55-60 мільйонів тонн вантажів перевозилися по річках в Україні. В Україні був один з найбільших річкових флотів у світі. Минулого року ми перевезли трохи більше 4 мільйонів.

Які компанії вже зацікавилися інвестиціями в порти або в Укрзалізницю?

Однозначно цікавиться Siemens. Враховуючи технічний стан українського локомотивного законодавства, Siemens бачить величезний ринок в Україні. Наш підхід: локалізуйтесь, продавайте локомотиви Укрзалізниці. В Україні можна побудувати підприємство або знайти партнера. Наш підхід - локалізація для того, щоб надати робочі місця для українців.

Чи справді на залізниці з'являться приватні перевізники?

Разом з європейськими партнерами ми розробили закон про залізничний транспорт. Він лібералізує залізничні перевезення. Інфраструктура залишається у держави, але за два роки допустять приватних операторів до пасажирських перевезень. Всі оператори будуть мати однаковий необмежений доступ до інфраструктури.

Тарифи повинні бути економічно обґрунтованими, але ми, з іншого боку, вводимо поняття соціального тарифу. Уряд почав бюджетну децентралізацію. Місцеві бюджети мають профіцит 40 відсотків, це десятки мільярдів гривень. Якщо певний регіон хоче мати пасажирське залізничне сполучення, наприклад, Київ-Житомир, але місцеве населення не може сплачувати за тарифом, то місцеві органи влади за рахунок власних коштів можуть домовитися з Укрзалізницею про часткову компенсацію. Місцева влада вже готова до цього. Мери міст вже звертаються щодо того чи іншого соціального напрямку.

Скажіть, чому Ви хочете реформувати Укрзалізницю саме за німецькою моделлю Deutsche Bahn?

Насправді, ми не до кінця брали німецьку модель, бо вплив Deutsche Bahn на економіку Німеччини і вплив Укрзалізниці на економіку України різний. Структура економіки різна. Я би сказав, що ми взяли управлінську модель дуже близьку до Deutsche Bahn, але ми не беремо кальку.

Цього року ми змінюємо графіки курсування, робимо їх більш підходящими для пасажирів. Також цього року ми запустили контроль якості. Кожен пасажир може подзвонити по телефону і сказати, якщо щось не так відбувається.

А чи дзвонять?

Ще й як! Ми бачимо, на якій залізниці, на якому напрямку більше телефонують, і ми робимо кадрові рішення завдяки цьому.

Чи будуть скорочені залізничники в ході реформування Укрзалізниці?

Ми не говоримо зараз про скорочення. Ми говоримо про досягнення ефективності, а її можна досягнути декількома способами: більше возити, більше заробляти, скоротити операційні видатки. Новому HR-директору поставлено завдання гармонізувати структуру персоналу, але не робити різких кроків щодо простих залізничників. Щодо адміністрації - так, її якість змінюватиметься і дуже швидко.

Яким чином інвестори зможуть отримати прибуток з доріг?

Зробити концесійні дороги, платні траси, системи контролю ваги. Якщо ви подивитеся на білоруську модель, то побачите, що німецькі, австрійські компанії там активно співпрацюють на дорогах з місцевою владою. Ми бачимо величезні можливості для німецьких будівельних компаній.

Скільки це коштуватиме для українців?

Для пересічного українця це може нічого не коштувати. Для вантажного автомобіля це буде платно, але наразі розрахунки не робилися. Українці готові до того, що будуть нові дороги і що за них треба платити.