Бенедиктинський монастир Ваєнштефан (Weihenstefan) розташований в мальовничому куточку Баварії. Історія освяченого місця бере свій початок ще з 725 року, коли єпископ Корбініан заклав тут першу криницю. У 1040 році "благословенна" вода надихнула жителів на історичну бізнес-ідею.

В наші дні у цій місцевості розташувалися інститути Технічного Університету. Молодий пивовар Макс Айхштет займається там науковою діяльністю, а у вільний час проводить екскурсії для туристів. «Дехто ще досі вірить пліткам, що у пиво домішувалися різні трави і дурман», - розповідає він. «Насправді, коли жнива дозволяли бажати кращого – вся пшениця йшла на хліб. А пивоварам радили використовувати солод з ячменю – кормової культури».

Баварський стандарт "чистого пива"

Вода, хміль і солод - ось незмінні складники баварського пива. Лише баварські пивовари досі суворо дотримуються стандартів 1516 року. У Мюнхені стандарти щодо чистоти пива почали діяти ще раніше - з 1487. А в 13 столітті варити пиво дозволялося взагалі лише аристократам. Хоча пересічні міщани все одно готували собі цей поживний напій підпільно. А коли через зміну клімату та погані врожаї в 15 та 16 століттях, виноробам довелося скоротити обсяги виробництва, пиво стало народним напоєм.

Первинні інгридієнти залишилися донині. А от спосіб приготування і продажу – інші. У спеціальному чані воду і солод з ячменю, перемішуючи, нагрівають спочатку до 60, а потім до 75 градусів. З 1980-х років пивоварня використовує сталеві котли для варіння пивного сусла. Раніше вони були з міді, іржавіли, залишали присмак і змінювали колір пива.

Найркаще пиво у світі

Далі очищений продукт варять разом з хмелем, відфільтровують осад і охолоджують рідину. 800 гектолітрів пива уміщують велетенські цистерни у бродильному цеху. Потім, додаючи дріжджі, комп'ютер запускає процес бродіння, який необхідний для звичної пивної пінки.

«Унікальною є історія нашого білого пива», запевняє Франк Пфайфер, головний майстер пивоваріння у Ваєнштефан. Його сорт Weizenbock Fitus торік отримав звання найкращого пива в світі, а цього року став найкращим серед пшеничних. Сьогодні у Ваєнштефані щорічно виробляють 32.000 гекто-літрів пива і майже половина йде на експорт у 48 країн по всьому світу. З особливим успіхом його пиво продається в країнах Середземномор'я. "Італія, Іспанія, Ізраїль. Країни, де люди завжди налаштовані на свято", - каже Пфайфер. Пивовар знає й рецепт кошерного пива.

Пиво - це «затишок»

"Легкі на підйом, завжди раді посвяткувати  і тяжіють до затишку", ось на чому побудований бренд пива на експорт. «За келихом об'єднуються різні соціальні верстви та групи інтересів», каже мюнхенська етнолог Симона Еггер. "У Баварії пиво – це ціла культура, яка об'єднує, - каже вона, - є багато приватних броварень зі своїми пивними просто неба, які створюють простір для спілкування. І не слід забувати про Октоберфест, найбільше пивне свято Німеччини. Там взагалі збираються люди з усього світу на келих мюнхенського".

Так баварське пиво і закрадається в душу кожного німця. «Що може бути кращим, ніж ковток пшеничного», мрійливо каже гість після дегустації, яка проходить після екскурсії.