На позачерговому засіданні уряду 19 травня прем'єр-міністр України Володимир Гройсман представив те, що він назвав "планом пріоритетних кроків уряду на 2016 рік". Знайти документ на сайті кабміну виявилося настільки непросто, що деякі опитані DW експерти навіть не змогли його відразу прокоментувати.

План обсягом у 220 сторінок виглядає значно солідніше у порівнянні з програмою уряду, яка була затверджена Верховною Радою України відразу після обрання нового прем'єра та уряду у квітні. Втім, прописана на самому початку документа мета - "забезпечити зростання рівня життя громадян і підвищення його якості завдяки сталому економічному розвитку" - є досить неконкретною. Про забезпечення високого рівня життя людей говорив і сам прем'єр під час презентації документу. DW вирішила з'ясувати, чи криється за цими обіцянками реальний план дій, чи презентований документ, як і зазвичай, містить лише загальні фрази.

Конкретні кроки

Серед тих експертів, хто одразу спробували свою оцінку чималому документу, був Валерій Пекар, член Національної ради реформ та співзасновник громадської організації Всеукраїнська громадянська платформа "Нова країна". На його думку, презентований Гройсманом проект операційного плану виглядає як конкретна програма без традиційних "покращень, підвищень та поглиблень". Пекар зазначає: "Приємно вражає стилістика документу: по кожному розділу є постановка проблеми, постановка мети, аналіз попередніх дій, невелика кількість конкретних кроків із строками та відповідальними, а також бачення подальших кроків на середньострокову перспективу".

Цей план не є роботою винятково уряду - ще до нього було розроблено чимало різноманітних експертних програм та стратегій. Частина з них лягла в основу цього документа. Але головними його авторами все ж були міністерства, розповідає Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, яку очолюють колишній віце-прем'єр Словаччини Іван Міклош та колишній віце-прем'єр Польщі Лєшек Бальцерович. Кухта брав безпосередню участь у розробці плану і спостерігав за тим, як представники різних відомств робили свої пропозиції та коригували пропозиції колег. "Наприклад, міністерство фінансів могло перевірити пропозиції інших міністерств на предмет відповідності бюджетним видаткам", - розповідає експерт.

Роботи урядовців координувала робоча група, до складу якої входили представники різних міністерств, радники прем'єра, члени Національної ради реформ та учасники Стратегічної групи радників. Тепер на документ чекає тиждень обговорення із громадськістю - у робочій групі сподіваються на корективи з боку громадських організацій та бізнес-асоціацій.

Курс на приватизацію

Серед найбільш вдалих частин документу Кухта відзначає пропозиції міністерства освіти. У ньому, за словами експерта, не вимагали збільшення фінансування, а обрали шлях ефективного використання наявних ресурсів - завдяки дерегуляції та аудиту наукових інституцій. "Мені хотілося, аби такий підхід взяли на озброєння й інші відомства", - зазначив Кухта.

Серед кардинальних для України речей експерти називають курс на приватизацію та поступове запровадження ринку землі. Втім, більшість заходів мають давати ефект синергії. "Приватизація, наприклад, прибирає головне джерело корупції - державні підприємства. Вона дозволить залучити інвестиції та гроші у бюджет, - розповідає Кухта. - Але багато речей працюють у комплексі - від податкової реформи до, наприклад, дерегуляції. Вони одночасно допомагають поліпшити діловий клімат у країні та посилити боротьбу з корупцією".

Парламентський бар'єр

Далеко не всі експерти розцінюють ініціативу уряду позитивно. Для директора комунікаційного агентства Berta Communications Тараса Березовця документ є схожим на звичайний політичний піар нових урядовців. "Треба розуміти, що ця програма не буде виконана навіть наполовину, запевняє політконсультант. - Як правило, це лише красиві слова, покликані відтягнути час, наприклад, до отримання траншу Міжнародного валютного фонду". Потім, каже Березовець, можновладці пояснять невиконання урядового плану браком грошей на реалізацію програми чи протидією парламенту.

Але загрозу для повноцінного виконання плану в обличчі парламенту вбачають і його автори. Кухта визнає, що успішність презентованого документа залежатиме від готовності Верховної Ради співпрацювати. "При складанні програми свідомо намагалися зробити акцент на тих заходах, які кабінет міністрів може зробити сам, власними указами та постановами, адже усім зрозуміла ситуація в парламенті, - розповідає експерт. - Але все одно дуже багато залежить від парламенту".

Як сподівається Кухта, конструктивні дії уряду призведуть до зростання його рейтингів. А це, в свою чергу, змусить депутатів йти вслід за електоральними настроями, надаючи підтримку ініціативам кабміну. В те, що в уряді готові дійсно реалізовувати викладене у документі, Кухта вірить. "Моє враження ізсередини - бажання щось змінювати реально є", - говорить експерт.