Напередодні Різдва мер Пловдива запропонував нагадати про народну традицію й заколоти у центрі міста двох свиней. "Сучасні городяни, особливо молодь, здебільшого не мають нагоди поїхати до села й побачити все на власні очі. Тож ми вирішили наблизити цю традицію до міста", - сказав мер Іван Тотев. Така ідея привернула до себе неабияку увагу. Одні непокоїлися, чи двох свиней  справді вистачить на все місто, інші ставили під сумнів доцільність колоти свиней саме в центрі під ялинкою, ще інші сумнівались у тому, чи демонстрація такої традиції взагалі є сумісною з титулом культурної столиці Європи.

"Політики, котрі нами правлять, мають зовсім інше уявлення про культуру, ніж ми, хто культурою займається, - каже Манол Пейков. Він є видавцем і одним з ініціаторів участі Пловдива в конкурсі на отримання титулу культурної столиці Європи. - Політики вважають, що такими акціями можуть вразити публіку. При цьому вони дивляться на культуру не як на щось, що може бути спрямоване в майбутнє і сприяти змінам". 

Манол Пейков входив до складу фонду "Пловдив-2019", завданням якого була підготовка концепції для цього болгарського міста як культурної столиці. До складу правління фонду входили чотири представники міської влади та п'ять представників громадянського суспільства. Півтора роки тому Пейков та інші громадські активісти залишили фонд. Таким чином вони висловили протест стосовно того, що багато ідей та проектів, які місто використало в своїй презентації для отримання статусу культурної столиці, насправді реалізуються лише в обмеженому обсязі.

Подолання конфліктів за допомогою культури

Головну увагу під час подання заявки на отримання титулу культурної столиці Європи було зосереджено на етнічних меншинах у Пловдиві, передусім на ромах. Пловдивський район Столипіново є найбільшим на Балканах за кількістю ромів. І цей район мав стати частиною культурної програми Пловдива як культурної столиці. "Ми вважаємо, що культура може сприяти соціальним змінам. Більшість молоді в Столипіново ніколи не виходили за межі цього району, а жителі інших частин міста ніколи його не відвідували", - розповідає Пейков. Але політики, за його словами, вирішили "не показувати наші задні двори іноземній публіці", заявивши, що в Пловдиві живуть представники й інших етнічних меншин. "Таким чином наша ідея була відхилена й проект зупинено", - каже Пейков.

Але ж гасло "Разом!" якраз і мало на меті привернути увагу до становища ромів. Ідея налагодження міжкультурного діалогу переконала журі надати титул культурної столиці 2019 саме місту Пловдив. Гасло залишилось, а от проекти не вижили.

Соціальна незахищеність у 1990-х роках призвела до того, що люди почали з підозрою ставитись до представників певних ентічних меншин: так, начебто одні в одного можуть щось відібрати, пояснює почесна консулка Німеччини в Пловдиві Маріана Чолакова. За її словами, таке ставлення спостерігається з обох боків. "Коли ми брали участь у конкурсі на титул культурної столиці Європи, ми, звичайно, знали, що Пловдив має багату історію, археологію, багатокультурне суспільство, але ми вирішили відкинути політкоректність і відкрито говорити про дефіцити та міжетнічну напругу", - каже Чолакова, яка також належить до ініціаторів подання заявки на отримання титулу культурної столиці Європи. І саме це, за її словами, й було сформульовано в заявці Пловдива.

Пловдів - переплетіння епох, культур і релігій

Пловдив є одним з найдавніших міст світу, що нараховує вже понад вісім тисяч років. Свого часу ці землі заселяли фракійці, римляни, слов'яни та інші народи. Це розмаїття і донині зберігає архітектура міста: римський амфітеатр, ранньохристиянська базиліки, християнські, мусульманські та юдейські релігійні споруди. На цьому тлі - "хіпстерські" крамниці, сучасні кав'ярні, мистецькі галереї та мурали. Так виглядає сучасний Пловдив.

Маріана Чолакова переконана, що Пловдив справді цілковито заслуговує на звання культурної столиці Європи. Вона переконана, що такий титул допоможе цьому болгарському місту відігравати активнішу роль у європейському культурному житті. "Досі нам бракувало для цього впевненості в собі", - визнає Чолакова.

Очікується, що 2019 року Пловдив відвідають близько двох мільйонів туристів з усього світу. Місто активно готується приймати гостей, але чимало культурних закладів так і залишаться, мабуть, зачиненими. Оскільки міська влада не встигла завершити реконструкцію будівель, бракуватиме приміщень для запланованих культурних заходів. Критики зауважують, що політики продемонстрували свою нездатність належним чином підготувати місто до такого багатого на культурні події року. До речі, на центральній площі досі тривають будівельні роботи, хоча замовлення щодо реконструкції було зроблене ще 2014 року.

Фіаско політиків

"Єдиний концертний зал міста, розташований у старій будівлі, вже багато років руйнується, і в такому стані його не можна використовувати. Проект реконструкції лежить на столі бургомістра вже щонайменше три роки, але й досі нічого не зроблено", - розповідає Манол Пейков. Він додає, що під загрозою руйнування у місті опинилось багато будівель. За словами Пейкова, найбільший міський кінотеатр на 900 місць, збудований ще за часів комуністичного режиму, також перебуває у дуже поганому стані: "Два роки тому під тиском громади міський голова пообіцяв виділити на його ремонт мільйон левів (близько 510 тисяч євро, - Ред.). Але будівлі ще й не торкалися".

Одним з особливих культурних проектів 2019 року є перетворення колишнього "тютюнового міста", як називають один з районів Пловдива, на сучасний творчий простір. Упродовж багатьох десятиліть тут був центр болгарської тютюнової промисловості. Після повалення комунізму тут відбулась приватизація, і багато споруд залишились порожніми. "Більшість цих будівель є пам'ятками культури, та нових власників цікавлять ділянки під будівлями, - каже Пейков. - А оскільки споруди зносити не можна, застосовується інша тактика: просто знімають дахи й чекають, коли час і негода знищать будівлі".

З огляду на всі такі обставини Маріана Чолакова відмовилась коментувати ідею мера щодо ритуального забою свиней.

Втрачений потенціал

Наступного дня міський голова відповів на заяви критиків несподіваним поясненням: його ідею просто неправильно зрозуміли. А справжнім наміром був "соціальний експеримент", аби започаткувати відкриту дискусію про болгарські сімейні традиції, включно зі звичаєм забивати свиней напередодні Різдва. Цікава дискусія на початку року, впродовж якого Пловдив носитиме титул культурної столиці Європи.

Однак справжнім свинством, на думку критиків, є не традиція забивати свиней, а розбазарювання потенціалу Пловдива - другого найбільшого міста Болгарії. Його історія та атмосфера якнайкраще відповідають статусу культурної столиці Європи. Але такі чинники, як суперечливі традиції, незавершене будівництво та соціальна дискримінація, можуть зашкодити всьому проекту і лишити по собі хіба що "втрачений єдиний шанс", підсумовує Манол Пейков.