1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Побережись!

Лілія Гришко17 травня 2012 р.

В Україні готуються до запуску швидкісних потягів. Експерти вважають недостатніми заходи безпеки залізничного руху.

Фото: Fotolia/Leonid Andronov

Одна із залізничних станцій під Києвом. Пасажири, не поспішаючи, перетинають колію, аби потрапити на платформу. Незабаром має прибути електричка. Важкі сумки, валізи, візки, які чомусь постійно застряють у рейках. Не бракує на коліях і безпритульних собак. До речі, вони першими помітили наближення потяга, настороживши вуха. Хтось з людей ще в останню хвилину встиг перебігти на інший бік залізничного полотна.

Подібну картину часто можна спостерігати в Україні на трасах, де вже незабаром розпочнеться швидкісний залізничний рух. Запуск нових Hyundai та Skoda, які мають сполучити всі міста-господарі «Євро-2012», заплановано на кінець травня. Оскільки нові потяги рухатимуться швидше, то й пасажирам на станціях, де немає підземних переходів, можна лише порадити не баритися при перетині колій.

Укрзалізниця: про безпеку подбали

Чергові "підстраховуватимуть" автоматичні шлагбаумиФото: BilderBox

В Укрзалізниці запевняють, що подбали про безпеку. За офіційними даними, на шляху проходження швидкісних поїздів відремонтували 17 залізничних мостів та інших інженерних споруд, модернізували 390 кілометрів залізничних магістралей, замінили 465 комплектів стрілочних переводів, капітально відремонтували 154 кілометри колії, обладнали переїзди.

Перший заступник начальника Головного управління безпеки руху Укрзалізниці Володимир Крот наголошує, що на всіх залізничних переходах встановлена звукова та світлофорна сигналізація, яка працює в автоматичному режимі. До того ж, тепер на 47 переїздах, де швидкість руху нових поїздів перевищуватиме 120 км/год, буде обов’язково чергувати людина, аби «підстраховувати» автоматичні шлагбауми.

Експерти: вжитих заходів безпеки замало

Фахівці критикують, що таких заходів недостатньо. На думку київського експерта транспортної галузі Олександра Кави, доречним було б спорудження дворівневих переїздів і переходів, аби автомобілісти та пішоходи перетинали залізничне полотно через підземний тунель чи міст. Однак обладнання одного такого дворівневого переходу коштує більше 30 мільйонів гривень, сказав Кава у розмові з DW. Таким чином виникає питання, де взяти гроші.

Крім того, експерти радять і в Україні захистити залізничне полотно зі швидкісним рухом спеціальною загородою, як це зроблено в багатьох інших країнах. Таким чином ані люди, ані тварини не заважатимуть залізничному руху. «В Україні нічого подібного немає, - нарікає голова вільної профспілки Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці Олександр Абросімов. - Як начальник потягу або пасажир я б не хотів їздити за таких умов».

Лише умовно швидкісний рух

Щоправда швидкісні потяги в Україні можна буде лише умовно вважати швидкісними, зауважують фахівці. Як пояснив експерт з транспортної галузі Кава, Міжнародний союз залізниць називає залізничний рух швидкісним лише тоді, коли швидкість потягу сягає 250 км/год. Про такі швидкості в Україні можна тільки мріяти. Спеціалісти не виключають, що нові південно-корейські та чеські потяги не зможуть розігнатися швидше за 120 км/год, оскільки на українській залізниці багато занадто крутих для швидкісного руху поворотів.

250 км/год - про такі швидкості в Україні поки що можна тільки мріятиФото: AP/DBAG/Warter

Експерти не виключають і виникнення технічних проблем. За словами Абросімова, попри запевнення чиновників, перші випробування нових потягів продемонстрували, що вони не повністю прилаштовані до українського залізничного полотна. Проблема в тому, що цими ж або паралельними коліями в Україні курсують і вантажні состави. «Наші співробітники були свідками, як через високу вібрацію рейок від вантажного потягу в нових поїздах відмовляла електроніка, і вони аварійно зупинялися. У всіх цивілізованих країнах вантажний і швидкісний пасажирський транспорт ходить різними шляхами», - зазначив Абросімов. Профспілковий лідер обурюється, що про подібні нюанси в Україні, на жаль, не люблять говорити.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW