Через "мовний" закон опозиція хоче судитися з президентом. Нині до вже існуючого опозиціонери подали додатковий позов до Вищого адміністративного суду України про визнання нелегітимними дій основних підписантів Закону про засади державної мовної політики - спікера Володимира Литвина та президента Віктора Януковича, які, на думку опозиції, порушили Конституцію. Утім, на український суд у опозиціонерів надій мало. Їхня головна ціль – Європейський суд з прав людини. Саме там вони шукатимуть правди і захисту для української мови. «Зараз доводиться звертатися до європейських інституцій. Розгляд в адмінсуді дає нам таку можливість», - прокоментував Deutsche Welle народний депутат від фракції «БЮТ- Батьківщина» Юрій Одарченко.

Хибний шлях?

Водночас юристи сумніваються у правильності вибраного опозицією шляху. На думку юриста, заступника голови Центру політико-правових реформ Віктора Тимощука, питання порушення Конституції в Україні розглядає лише Конституційний суд. Отже, не виключено, що Вищий адміністративний суд відмовить у розгляді справи, або перенаправить цей позов саме туди. «Тільки Конституційний суд може дати трактування, чи легітимний закон, чи ні. Або зрештою визнати окремі «дратівливі» його положення неконституційними», - констатує юрист.

Однак опозиціонери бояться втратити час і не ймуть віри, що саме Конституційний суд їм допоможе. «У Конституційному суді ця справа може тягтися рік чи більше. Ми ж оскаржуємо процедуру прийняття цього закону», - каже Юрій Одарченко. Саме акцент на нелегітимній процедурі голосування за "мовний" закон може допомогти опозиції «пробитися» в Європейський суд, переконана голова правління Судової асоціації України «Фундація сприяння правосуддю» Катерина Тарасова. Вона вважає, що для цього опозиціонерам слід залучити висококваліфікованих правників. «Варто звернути увагу Європейського суду на процедуру ухвалення закону, коли у залі сидять 40 депутатів, а голосують 270», - прокоментувала Deutsche Welle Тарасова. За її словами, таке голосування українських народних обранців порушує право громадян на справедливе ухвалення рішень у парламенті.

Мовна безвихідь

Заступника голови Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук натомість переконаний, що у Європейському суді буде важко довести, права кого конкретно з українців порушує "мовний" закон. Тимощук впевнений, що рішення Європейського суду щодо мовного питання не матиме правових наслідків для України. «Звернення до Європейського суду – це радше політична акція, щоб показати виборцям, що нічого не втрачено і все можна виправити»,- каже Тимощук. Разом з тим він визнає, що звернення опозиції до Конституційного суду теж приречене на фіаско. «На жаль, Конституційний суд у нас абсолютно кишеньковий і зробить все, як скаже президент», - підсумував юрист.

Тож, аби підстрахуватися, представники опозиції мають намір на рівні місцевих рад ініціювати рішення про невизнання Закону про засади державної мовної політики. Але і такі дії, за словами юристів, не даватимуть законних підстав ігнорувати "мовний" закон чи скасувати його.