Хто управляє "Межигір'ям" і маєтком екс-генпрокурора Віктора Пшонки? Де і як зберігаються золоті зливки колишнього міністра-втікача Едуарда Ставицького і гроші з банки судді-хабарника Миколи Чауса? Відповіді на ці та інші запитання, пов'язані з гучними корупційними викриттями, українці незабаром зможуть почути від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

На посаду директора агентства 7 грудня уряд затвердив Антона Янчука, який раніше працював заступником міністра юстиції України. Як повідомив новопризначений директор 8 грудня під час зустрічі з журналістами, наступного тижня він презентує план запуску агентства. У цьому плані буде виписано організаційно-матеріальні та кадрові питання, нормативно-правове забезпечення агентства та інструментарій його роботи. А поки що агентство існує лише номінально, бо ще не має ні власного приміщення, ні банківських рахунків, ні штатного розкладу. Але директор сподівається, що до кінця березня 2017 року агентство набере 30 відсотків персоналу, а вже в серпні-вересні буде укомплектовано на 90 відсотків.

Вибрали найкращого

Особа Антона Янчука оповита ореолом політичних інтриг. Припускають, що його призначення стало результатом домовленостей між "Блоком Петра Порошенка" та "Народним фронтом" і було вирішене до завершення конкурсу, на якому відбувався відбір кандидатів на цю посаду. Сам Янчук заперечує існування будь-яких політичних домовленостей і переконує, що рішення подати свою кандидатуру на конкурс - це його "власна мотивація".

Заперечує будь-які махінації з цього приводу і секретар комісії з відбору кандидатури на посаду директора, виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин. Він наголосив, що комісія складалася головним чином з "незалежних експертів, представників неурядових організацій та журналістів". За словами Юрчишина, Янчук справив враження на членів комісії тим, що серед усіх кандидатів "мав найпродуманіший план запуску і роботи агентства". 

За словами експерта, з офіційного каналу YouTube Кабінету міністрів України зник відеозапис співбесіди з Янчуком, і секретаріат уряду запевняє, що інших записів співбесіди з ним не має. Юрчишин вважає, що саме через це виникатимуть дискусії про нібито нечесний відбір кандидатів на посаду директора агентства. Виконавчий директор Traтsparency Internation також наголосив, що кількість технічних проблем, з якими зіткнулася комісія з відбору під час роботи в стінах Кабміну, "не дає підстав говорити, що всі в уряді зацікавлені у створенні такої агенції".

Корупційні ризики

Під час прес-конференції Янчук відразу розчарував багатьох присутніх, заявивши, що новостворене агентство як орган виконавчої влади не займатиметься гучними арештами та конфіскаціями вкраденого. За його визначенням, ця структура стане "аналітичним хабом для правоохоронних органів", який шукатиме і знаходитиме активи, що були накопичені незаконним шляхом, а також управлятиме арештованим майном. Проте рішення, чиї вкрадені мільйони відстежувати і якими активами управляти, агентство також не ухвалюватиме на власний розсуд. Відповідні вказівки агентству з повернення активів даватимуть правоохоронні органи: слідчі, прокурори, судді.

Янчук також наголошує, що особливість діяльності агентства полягає не просто у виявленні незаконно набутого майна, а й у "збереженні його економічної вартості". Тобто після рішення суду про арешт активів злочинця агентство повністю бере на себе всі турботи про його майно. Воно матиме, наприклад, право класти на власні депозитні рахунки у державних банках арештовані кошти чи експлуатувати або продавати конфісковану нерухомість. Таким чином ці активи приноситимуть прибутки державі або ж будуть поверненні власнику у разі, якщо з'ясується, що арешт було накладено несправедливо.

Експерти застерігають, що саме у цих функціях агентства криються корупційні ризики. "Хто контролюватиме незалежність агентства? Яким чином відбуватиметься оцінка і реалізація майна? Хто гарантуватиме, що там не з'являться "свої" фірми?" - висловила свої побоювання виконавчий директор громадської організації "Центр протидії корупції" Дарина Каленюк. Вона наполягає, що громадськість повинна прискіпливо контролювати діяльність агентства, аби воно діяло прозоро.

Інформація - головний інструмент

Шукати заховане майно і кошти корупціонерів агентство буде за допомогою державних баз даних України, а також країн-членів Європейського Союзу. Янчук сподівається, що до серпня 2017 року йому вдасться отримати доступ до всіх вітчизняних джерел інформації. А от отримання доступу до аналітичних баз даних в ЄС він називає "найбільшим викликом" для роботи агентства, бо досі таких можливостей не мав жоден орган України. Проте директор каже, що "є надія завершити переговори з відповідними органами ЄС  про доступ до таких реєстрів" 2017 року.

Одним із найочікуваніших результатів роботи Національного агентства з повернення активів має стати формування Єдиного державного реєстру активів, що на них накладено арешт у кримінальному провадженні, який буде відкритий для публічного доступу. Проте, як повідомив Янчук, на створення такого реєстру грошей у бюджеті агентства, який становить 40 мільйонів гривень на 2017 рік, не передбачено. Проте він висловив сподівання, що витрати на створення програмного забезпечення реєстру міг би взяти на себе Євросоюз. Каленюк підтвердила, "що європейські партнери вже висловили таку зацікавленість".