За прогнозами Українського гідрометеорологічного центру, вже з 20 червня Дунай на українській ділянці може вийти з берегів. "Максимальне зростання рівня води порівняно з нинішніми позначками досягне 1,7-1,9 метрів в районі Рені Одеської області і менше в інших містах", - зауважив на прес-конференції директор Гідрометцентру Микола Кульбіда.

"Вас поінформують"

Попри те, що якихось катастрофічних процесів у зв'язку з паводком, за твердженням директора Гідрометцентру, в Україні не буде, рятувальники все ж готуються до можливої повені. Як повідомив Deutsche Welle директор департаменту організації цивільного захисту держслужби з надзвичайних ситуацій Василь Стоєцький, в Одеський регіон передислокували 1200 рятувальників та 400 одиниць техніки майже зі всієї України. За його словами, українська рятувальна служба обмінюється з румунською стороною інформацією щодо підняття рівня води у Дунаї і у разі небезпеки для населення вчасно повідомлять про велику воду.

"У нас існує система оповіщення про надзвичайну ситуацію, чи то повінь, чи техногенна катастрофа - задіюються сирени, гучномовці, тоді люди знають, що треба включити телевізор, приймач і там чітко повідомляється, що сталося і як діяти під час підтоплення", - розповів Стоєцький. Водночас він визнав, що система застаріла, тому у відомстві вже розробили нову сучасну модель оповіщення населення про небезпеки, де рятувальники задіюють й інтернет. Однак досі нова система не пройшла узгодження у відповідних міністерствах.

Бракує обладнання

Василь Стоєцький запевняє, що українські рятувальники діють на випередження, тому Українському гідрометеорологічному центру наказано уважно слідкувати за змінами погоди та вчасно інформувати про це людей та державні органи. Але метеороголи жаліються, що у них бракує апаратури для спостереження за погодними явищами і своєчасного виявлення небезпечних стихійних ситуацій. "В Україні є один сучасний радар – в аеропорту Бориспіль. Є ще 6 неавтоматизованих в різних регіонах України, але цього замало. Нам потрібно хоча б 10 таких радарів для покриття території всієї країни", - зауважує директор Гідрометцентру Микола Кульбіда, слова якого наводить "Інтерфакс-Україна".

Руйнівні повені в Україні - не рідкість. Як нагадує Держслужба з надзвичайних ситуацій, востаннє українці серйозно потерпали від великої води три роки тому, коли через зливи були підтоплені західні області, зокрема Львівська та Івано-Франківська, а ще раніше – у 2008 році дощі спричинили руйнівну повінь у Прикарпатті та Закарпатті. В українській частині Дунаю паводки, які несуть як матеріальні так і екологічні збитки - теж не рідкість, а все через зміну клімату, каже координатор програми по Дунайському регіону Всесвітнього фонду дикої природи (World Wildlife Fund – WWF) Михайло Нестеренко.

Еколог констатує: якщо раніше паводки у Дунайському регіоні були раз на рік, то зараз значно частіше. "Відповідно до кліматичних змін потрібно змінювати й систему захисту від повеней. Адже дамби та зливна система, які захищають від великої води в Україні були збудовані ще в 60-х. На їхнє переоснащення як завжди не вистачає фінансування", - прокоментував Нестеренко Deutsche Welle. При цьому він відзначив успішну координацію дій румунських і українських рятувальників щодо своєчасного оповіщення населення про можливість повеней в регіоні.

Природнім шляхом

Однак експерти міжнародної організації WWF переконані, що повені в центральній Європі стали частішими та більш руйнівними з причини нестійкого річкового управління. Це стосується і України, каже Нестеренко. Представники WWF наголошують, що природний захист від повеней - одне з основних рішень, яке в подальшому може запобігти руйнівній дії великої води. "Не потрібно затискати воду з усіх боків. Треба навпаки відкривати річки, давати їм простір, щоб вони текли природнім шляхом", - впевнений координатор програми по Дунайському регіону міжнародної організації WWF.