Для багатьох оглядачів у Брюсселі захід політичної зірки канцлерки ФРН Анґели Меркель, що розпочався в Берліні з її відмови від подальшого головування в партії ХДС, не став несподіванкою. Ще влітку цього року після провального саміту ЄС з вирішення кризи біженців уміння Меркель досягати поставленої мети значно ослабло на тлі постійних внутрішніх чвар у великій коаліції між ХДС, ХСС та СДПН. Уже тоді політичний портал Politico, що вважається таким собі внутрішнім політичним виданням політичної еліти ЄС у Брюсселі, писав про те, "як Меркель розколює ЄС".

Це відбулося ще задовго до земельних виборів у Баварії та Гессені, де велика коаліція зазнала значних електоральних втрат. Зрозуміло, що обраний 2015 року Анґелою Меркель курс у питанні біженців посприяв злету популістів у багатьох країнах-членах ЄС. Крім того, досі канцлерці ФРН так і не вдалося домогтися солідарності в міграційній політиці та досягти обов'язкових квот розподілу біженців між країнами ЄС. Але зрештою Меркель також виступила за закриття зовнішніх кордонів Євросоюзу та спорудження в Північній Африці центрів для розміщення мігрантів.

"Дехто зрадіє"

Якщо Меркель колись піде ще й з посади канцлерки, то, мабуть, у Польщі, Угорщині чи Італії ніхто за нею не плакатиме. Крім того, чимало політиків у кризових країнах ЄС негативно оцінюють роль Меркель під час подолання фінансово-економічної кризи в таких членах Єврозони, як Греція, Кіпр, Португалія, Іспанія, Ірландія, а тепер й Італія, адже та політика була занадто жорсткою та вкрай сильно наголошувала на скороченні бюджетних витрат.

"Європа без Меркель - це, звісно, можливо. Якщо перебувати в такій ролі лідера, як у випадку з Німеччиною та канцлеркою, то, певна річ, є країни чи уряди, що невдоволені її діями. Тож не лише в Східній Європі, а також і на півдні ЄС знайдуться люди, котрі зрадіють відходу канцлерки", - запевнив керівник розташованої в Брюсселі аналітичного центру European Policy Centre Яніс Еммануілідіс у розмові з DW.

Міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні, котрий представляє праворадикальні політичні сили, закинув Анґелі Меркель, що та недооцінила питання біженців. Такий закид Сальвіні зробив у вересні цього року під час інтерв'ю для DW. А вже після виборів у Гессені Сальвіні заявив, що результат цих виборів - "удар молотом" по Меркель.

Гарант "певної стабільності"

Однак у більшості країн ЄС Меркель все-таки цінують, вважає Еммануілідіс. Хоча б за те, що та найдовше перебуває на посаді глави уряду та найбільш досвідчена серед нинішніх політиків Європи. "Гадаю, що в цілому в Європі цінували певну стабільність в Берліні. І ця стабільність була важлива з точки зору європейської перспективи та перспективи більшості країн-учасниць. А в епоху нестабільності це - неабияка цінність", - зазначає керівник брюссельського аналітичного центру European Policy Centre.

Водночас багатьом у Брюсселі ще потрібно звикнути до думки, що "матінка Меркель", як її називають навіть у фракції християнських демократів у Європарламенті, вже в найближчому майбутньому піде з політичної арени, каже Еммануілідіс. "Поки що ще важко абстрагуватися від Меркель як політика, котра 13 років при владі, однак згодом дуже швидко з'ясується, хто стане її наступником. Тож потім настане епоха "після Меркель", - прогнозує аналітик.

Затягування важливих рішень?

Уже впродовж кількох місяців на рівні ЄС постійно відкладали ухвалення рішень у таких питаннях як міграційна політика, Brexit або реформи Єврозони. Причина полягала в тому, що канцлерка ФРН була заклопотана вирішенням проблем всередині правлячої в Німеччині коаліції, тож не мала часу перейматися ще й кризою в ЄС. А після її заяви про те, що вона має намір піти з політичної арени, спочатку відмовившись від головування в ХДС, а 2021 року не балотуючись на посаду канцлерки, Анґела Меркель сама себе перетворила на таку собі "кривеньку качечку".

Попри це Німеччина була й залишається найпотужнішою й фінансово найміцнішою країною-членом Євросоюзу, а отже, багато в чому визначає його курс. Щоправда зараз, на тлі заяв Меркель, європейські дипломати припускають неспроможність домовитися щодо бюджету ЄС до виборів в Європарламент 2019 року. Питанням бюджету ЄС відає німецький єврокомісар Ґюнтер Еттінґер (Günter Oettinger), якого до Брюсселя відрядила саме Меркель.

Незрозуміло також, як вплине відхід Меркель на кадрові питання й розподіл посад у європейських структурах. Приміром, наступного тижня мало відбутися обрання на перше місце в списку Європейської народної партії німецького консерватора з ХСС Манфреда Вебера (Manfred Weber), який наступної осені хоче претендувати на посаду голови Єврокомісії. Тут вирішальну роль мала відігравати федеральна канцлерка.

Макрону потрібні нові партнери в ЄС

Відхід Меркель з європейської політичної арени не дуже сподобається й президенту Франції Еммануелю Макрону, який, разом "зі своєю доброю подругою Меркель" прагнув проштовхнути свій план реформ валютного союзу. "Це теж напевно означає, що настане певний період нестабільності. І це - не та перспектива, на яку сподівався президент Макрон", - зазначає Еммануілідіс.

"З другого боку, з самого початку існування в Німеччині великої коаліції ми побачили, що як канцлерка, так і уряд в цілому не підтримують пропозиції Макрона. Питання зараз в тому, якого розвитку подій треба очікувати після відходу Меркель", - наголошує брюссельський аналітик. Зрештою, відхід нинішньої канцлерки з позиції лідерки європейської політики може виявитися і шансом для Макрона.

До речі, своєю заявою Меркель розвіяла одну плітку, яка вже давно лунає в Брюсселі. Меркель дала зрозуміти, що не претендує на жодний відповідальний пост у європейських структурах. Раніше дехто зі спостерігачів не виключав, що Меркель може посісти посаду глави Єврокомісії або президента Ради ЄС. Обидві посади звільняться наступного року.