На відміну від України, у країнах Європи пересування велосипедом визначає ритм життя. Двоколісний друг забезпечує індивідуальну, гнучку, вигідну та економну в часі щоденну мобільність, кажуть у Міністерстві транспорту Німеччини - країни, де кількість велосипедів сягає 71 мільйона.

Згідно з дослідженням німецького Інституту транспорту протягом 2012 року тільки у ФРН було продано 3,95 мільйона велосипедів, і за кожен з них у середньому німці виклали 513 євро. Обороти велосипедної галузі при цьому склали чотири мільярди євро. Втім, німці, як і майже всі європейці, на велосипедах їздять не тільки у справах і на роботу, але й активно відпочивають.

Велосипедний відпочинок

У Європі велосипедистам пропонується велика кількість спеціальних прогулянкових маршрутів. Так, велодоріжки обладнані для індивідуальних або сімейних подорожей на "звичайних" велосипедах вздовж Рейну, Дунаю, Ельби чи Вісли, створені маршрути у Альпах та Татрах для любителів гірського велоспорту, також пропонуються траси для велосипедистів-спортсменів, які люблять швидкість.

У Словаччині, наприклад, на сьогодні обладнано 3500 км велосипедних доріжок, у Чехії розбудовується мережа велодоріг з 85-ти маршрутів, власне, як і в Польщі, де поки що виразною є частина євровеломаршруту R1 "Нідерланди-Польща". В Австрії тільки у Тиролі в лісових зонах пропонується близько 2700 км доріжок, призначених для роверів.

На таких маршрутах завжди розташовані невеличкі готельні комплекси і недорогі ресторани, а також кемпінги. До слова, стихійне встановлення наметів у європейських країнах, як правило, заборонене. Якщо ж велосипедисту дуже хочеться заночувати у власному наметі, то бажано наперед взяти дозвіл на це у власника земельної ділянки.

Українці, які перебувають у Європі, також долучаються до велосипедного відпочинку. У Асоціації велосипедистів Львова DW повідомили, що хоча й не мають статистики "велосипедних відпусток" українців, але її члени доволі часто подорожують по Європі. Хтось бере свій ровер із собою, хтось орендує двоколісного коня на місці. Українці не тільки люблять кататись "на природі", але й подорожують європейськими містами.

Здається, чого можна не знати про те, як їздити на велосипеді? Однак, прямуючи до ЄС покататись на ровері, варто звернути увагу на деякі нюанси.

Безпека велосипедиста

Їздити велосипедом по Європі доволі безпечно. На відміну від України, де гине найбільша кількість пішоходів та велосипедистів в Європі, в європейських країнах показники смертності на дорогах нижчі. У Німеччині у 2012 році вперше за останні 60 років відзначили безпрецедентне скорочення числа жертв дорожніх аварій: у 2,4 мільйонах ДТП загинуло 3600 людей, що на 10,2 відсотка нижче, ніж роком раніше. За даними Федерального статистичного відомства, серед загиблих - 406 осіб в результаті ДТП за участю велосипедистів.

До речі, у Німеччині до правильного та етичного поводження на дорозі на велосипеді дітей привчають ще у школі. У рамках програми поступової інтеграції школярів в систему дорожнього руху діти мають в школах спеціальні уроки, які проводять поліцейські, де вивчаються основні ПДР, а також основи поводження велосипедиста на дорозі. Після завершення таких уроків малеча складає іспит в реальних умовах міського дорожнього руху та отримує "права велосипедиста".

Варто згадати, однак, що з 1 квітня 2013 року в Німеччині підвищили штрафи за невідповідну поведінку велосипедистів на дорогах. Причина: збільшення кількості випадків безвідповідального поводження водіїв роверів на дорогах.

Те, що можна в Італії, заборонено у Данії

Потрапляючи в іншу країну, навіть європейці часом не знають нюансів велосипедних правил. Так, у Франції при пересуванні велосипедом за межами населених пунктів необхідно надягати жовтий "сигнальний" жилет. У сильний дощ та туман ця вимога поширюється й на проїзд велосипедом у населених пунктах. В Італії жилет на велосипедисті є обов'язковим надвечір та вночі.

В Іспанії на велосипеді заборонено розвивати швидкість понад 40 км/год та чіпляти до велосипеда причепи. Не допускаються причепи й у Чехії. А от в Італії, якщо довжина ровера з причепом не перевищує 3 метрів, а ширина останнього не більша за 75 сантиметрів, велосипедист може перевозити у такий спосіб свої речі.

Крім того, у цій південно-європейській країні велосипедист повинен мати на собі велосипедний шолом. До речі, у Фінляндії носити шолом велосипедистам також, за законом, обов'язково, однак, якщо його не виявиться, покарання не застосовуються. В Італії велосипедні шоломи обов'язково повинні бути у дітей віком до 14-ти років.

У Данії на перехрестях заборонено повертати на велосипеді ліворуч. Тим, кому це потрібно, варто або повернути направо, або проїхати прямо, а потім, попередньо злізши з велосипеда, перетнути дорогу пішохідним переходом.

Будь-яка "примха" за ваші гроші

У Голландії правила подібні до тих, які діють в Німеччині, де їздити треба по маркованих велодоріжках, адже при їх наявності виїзд на автодорогу штрафується 20-ма євро. На спеціально призначених велодоріжках у Німеччині максимальна дозволена швидкість - 30 км/год.

Ще у Німеччині вимагають наявності на роверах ліхтарів, які живляться від генератора. Пересування  у темну пору доби без них коштує 20 євро штрафу, причому зйомні ліхтарики на батарейках від штрафу не рятують.

Втім, найчастіше представники двоколісної фракції мобільно-педального руху в Німеччині ігнорують червоне світло, їздять у пішохідних зонах, а також у забороненому напрямі по односторонніх вулицях. До слова, в ФРН односторонні вулиці обладнані спеціальним вказівником "Einbahnstraße", що жодним чином не повинно сприйматись як назва вулиці! Односторонні вулиці можуть бути відкриті для зустрічного руху на велосипедах лише за рішенням місцевої влади.

Що стосується пішохідних зон, які є у будь-якому містечку, особливо туристично привабливому, велосипед, якщо немає дозвільного знаку, можна котити поряд із собою, а не їхати на ньому. Заборонена їзда може коштувати 15-30 євро, а якщо ще й їхати занадто швидко - то 15 євро зверху. Проїзд велосипедом на червоне світло в Німеччині штрафується від 45 до 160 євро з внесенням "штрафних балів" у спеціальний реєстр. Кожен новий бал підвищує вірогідність позбавлення прав водія.

Алкоголь на ровері

У Німеччині велосипедистам "дозволяється" мати рівень алкоголю у крові до 1,6 проміле (для чоловіка середньої комплекції це чотири літри пива). Якщо ж ця позначка буде перевищена, це загрожуватиме як штрафом, так і втратою посвідчення водія.

Натомість у Голландії, Швейцарії, Хорватії, Австрії та Італії закони на поступки не йдуть. Найбільший вміст алкоголю у крові велосипедиста, який дозволяється у цих країнах, - 0,5 проміле. У випадку перевищення дозволеного рівня алкоголю в крові на велосипедиста чекає штраф до 800 євро чи навіть втрата водійського посвідчення.