Родичі загиблих пасажирів літака Boeing 777, збитого над Україною 17 липня 2014 року, не пов'язують усіх сподівань притягнути до відповідальності причетних до трагедії лише з міжнародним розслідуванням, яке триває у Нідерландах. Вони йдуть і іншими шляхами у спробах домогтися покарання винних. Але шанси на успіх не у всіх позовів однаково великі - такий висновок випливає з розмов з юристами, яких DW попросила прокоментувати розвиток трьох скарг - двох у Європейському суді з прав людини і одного позову - у федеральному суді США в Нью-Йорку. За збігом, на початку квітня усі ці три справи отримали розвиток.

Позов у США: спроба притягнути до відповідальності банки

4 квітня до суду в Нью-Йорку був поданий позов до "Сбербанка", банку ВТБ, а також фінансових компаній Western Union і MoneyGram. Рідні громадянина США Куїнна Лукаса Шенсмена, який летів рейсом MH17, звинуватили фінансові інститути у здійсненні грошових переказів проросійським сепаратистам у так званій "ДНР". Саме з території, контрольованої самопроголошеною республікою, був здійснений запуск ракети, яка збила Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, - у цьому впевнена міжнародна група слідчих під керівництвом Нідерландів.

Позивачам доведеться подолати складну перешкоду, оскільки суд відбувається у США, а два банки-відповідачі працюють в Росії. "Верховний суд США різко обмежив екстратериторіальну дію американського права (тобто за межами США. - Ред.)", - сказав DW професор Маттіас Леман (Matthias Lehmann), керуючий директор інституту міжнародного приватного права з Боннського університету. Але є винятки, наприклад, закон про боротьбу з тероризмом, ухвалений у 1992 році, на нього і посилаються родичі загиблого. "Позови, які спираються на такі закони, можуть бути застосовані екстратериторіально", - пояснює Леман. Інше питання, що судді повинні будуть погодитися з тим, що атака на літак була актом тероризму. "На мою думку, це сумнівно", - зазначив професор Леман, додавши, що падіння MH17 було більше схоже на "ненавмисний наслідок воєнних дій у зоні конфлікту". 

Іще складніше довести зв'язок між збитим Boeing та фінансовими операціями того ж "Сбербанка" або Western Union, зауважив у інтерв'ю DW доцент кафедри міжнародного права на юридичному факультеті Оксфордського університету Антоніос Цанакопулос: "Суд вимагатиме показати, що є причинний зв'язок між роботою банків і конкретним злочином. Тут ідеться не про юридичну експертизу, це чиста логіка".

Зрештою, суд у США має встановити, що дії російських банків у принципі підпадають під його юрисдикцію. Теоретично суду можуть бути надані, наприклад, такі свідоцтва, як квитанція про грошову транзакцію в доларах США, здійснену на підконтрольну сепаратистам територію. Це стало би доказом того, що російські банки користувалися американською фінансовою системою. "Але без доказу, який б'є наповал, буде складно подолати наявні перешкоди", - підсумовує Леман. Оксфордський юрист Цанакопулос також вважає "відносно малоймовірним", що на позивачів чекає успіх в американському суді.

Позови до Росії в ЄСПЛ

Також 4 квітня Європейський суд з прав людини передав Росії дві скарги: "Айлей та інші проти Росії" та "Енглін та інші проти Росії". Колективні позови подані від імені 380 родичів жертв катастрофи MH17. Позивачі з Німеччини, Австралії, Нідерландів, США та інших країн звинувачують Росію у порушенні права жертв на життя, а також у тому, що російська влада зробила недостатньо для розслідування обставин злочину.

Росія підтвердила отримання скарг і пообіцяла спрямувати до ЄСПЛ свою позицію до початку осені. Причетність до трагедії влада РФ заперечує. Глава міжнародної практики групи "Агора" Кирило Коротеєв вважає, що у випадку з позовами щодо MH17 у Страсбурзі головне питання полягає в тому, "як ЄСПЛ ухвалюватиме рішення за повної відсутності російського розслідування, якщо основні докази ("Бук") у справі можуть перебувати на території РФ". На його думку, в суду не було справ і немає розробленої практики для випадків, коли ЄСПЛ "доводилося б робити висновки про відповідальність держави за порушення Конвенції без доказів, які з цієї держави походять".

Антоніос Цанакопулос навпаки переконаний, що подібна практика у Страсбурзького суду є: "Залежить від доказів, які вони (позивачі. - Ред.) зможуть надати". Він нагадав, що ЄСПЛ притягнув Великобританію до відповідальності за дії в Іраку: "Чому? Тому що в Іраку були британські війська. А Туреччину притягли до відповідальності за дії на Кіпрі". Головне завдання позивачів, за словами Цанакопулоса, - довести те, що Росія мала "ефективний контроль" на Сході України і що слід говорити про розширення її юрисдикції на цій території.

Процедура для ведення подібних справ у ЄСПЛ цілком розроблена, вважає і професор Франк Маєр (Frank Meyer), керівник кафедри кримінального та міжнародного кримінального права в університеті Цюриха: "У недавньому минулому була низка процесів, в яких ЕПСЛ мав справу з неналаштованими на співпрацю відповідачами". У зв'язку з MH17 Маєр вважає, що суд може скористатися досвідом попередніх справ, зокрема, залучити до справи незалежну експертизу, а також провести оцінку негативних наслідків відмови Росії допомагати в розслідуванні обставин загибелі пасажирів Boeing 777.

"Зараз в ЄСПЛ діє юридичний принцип правозастосування, за яким усі країни, які ратифікували Європейську конвенцію з захисту прав людини і основних свобод, колективно відповідають за захист прав людини", - заявив Маєр у розмові з DW. Звідси випливає, що незалежно від місця злочину та причетності держави виникає обов'язок надавати один одному правову допомогу в розслідуванні. "Щонайменше цей процесуальний обов'язок був однозначно і явно порушений", - підсумовує Франк Маєр.