Петро Порошенко готує позов проти телеканалу "1+1". Рішенню про позов передував випуск програми "Українські сенсації" на телеканалі "1+1", яка вийшла в ефір 23 березня і в якій Петру Порошенку закинули збагачення на корупції в оборонній сфері та навіть причетність до смерті його брата Михайла, який загинув у ДТП у 1997 році.

"Логіка і тактика брехні, логіка і тактика дискредитації і політичного знищення опонентів, яка нічим не відрізняється від РФ, привели мене до необхідності подати позов", - пояснив президент України в розмові з українськими телеканалами. Далі Порошенко уточнив: "Я ніколи не судився і не збираюсь судитися з журналістами, мова йде про власників каналу та олігархів". Власником медіахолдингу "1+1 media" є український олігарх Ігор Коломойський. Подробиці позову проти "1+1" в адміністрації президента поки що не розкривають.

Порошенко vs. ЗМІ: уже був успіх

У будь-якому разі такий позов може стати прецедентом - жодний інший президент України не звертався до суду проти українських засобів масової інформації. Хоча в самого Порошенка вже є позитивний досвід подібних судових суперечок. Щоправда йдеться не про українські ЗМІ. Минулої осені він позивався проти британського суспільного мовника BBC, вимагаючи спростування інформації про начебто сплату 400 тисяч доларів за зустріч з президентом США Дональдом Трампом. 28 березня BBC визнала, що поширена інформація була неправдивою та офіційно вибачилась перед Порошенком на своєму сайті.

На телеканалі "1+1" вважають позов глави держави тиском на ЗМІ у розпал передвиборчих перегонів та стверджують, що вся інформація, наведена в "Українських сенсаціях" підтверджена доказами. "Така гучна заява більше схожа на елемент передвиборчої промо-кампанії, ніж на реальне спростування в суді начебто неправдивої інформації, озвученої в ефірі 1+1", - зазначається в заяві медіахолдингу "1+1 media".

Судові слухання це ще не тиск

Юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова не погоджується з такою оцінкою. Панкратова неодноразово представляла інтереси журналістів у позовах з боку політиків та чиновників, в яких йшлося про захист честі і гідності. "Судові слухання - це не тиск, а можливість для обох сторін публічно навести власні аргументи, особливо в такому резонансному випадку. Якщо "1+1" отримали підтвердження всіх наведених фактів та перевірили інформацію їм нема чого перейматися", - зазначає юристка в розмові з DW. За її словами, розгляди подібних позовів в українських судах розтягуються щонайменше на рік.

В українському проекті StopFake власне й сумніваються в тому, що закиди на адресу Порошенка, оприлюднені "1+1", були перевірені належними чином. "Інформація про причетність Петра Порошенка до вбивства свого брата походить від молдавського політика Ренато Усатого. Він і раніше оприлюднював її в російських ЗМІ, втім ні тоді, ні зараз не наводив жодних доказів", - сказала в розмові з DW співзасновниця StopFake Ольга Юркова.

"Не гребуючи брудними методами"

Проект StopFake створили п'ять років тому передусім задля протидії російській дезінформації щодо України. Але, як з'ясувалось, українські ЗМІ так само можуть продукувати фейкові новини задля дискредитації політичних опонентів, говорить Юркова. "Головні українські телеканали і досі належать олігархам, які на цих виборах роблять власні ставки й використовують для цього весь наявний медіаресурс, не гребуючи брудними методами”, - констатує активістка.

Об'єктом фейкових новин стають, до речі, й інші кандидати в президенти. Як зазначалось, наприклад, у дослідженні DW, у соціальній мережі Facebook найбільше дезінформації поширюють про Володимира Зеленського.

На думку опитаних DW медіаекспертів, відповідальність за таке поширення лежить як на першоджерелі, так і на редакціях, які передруковували відверто сенсаційну й непідтверджену новину. "Відповідальність журналіста полягає не тільки в тому, щоб послатися на інше джерело інформації, а й у тому, щоб перевірити, чи ґрунтується вона на фактах", - нагадує Людмила Панкратова.