В інтерв'ю Financial Times, оприлюдненому у вівторок, 6 березня, український президент Петро Порошенко зробив заяву, яка привернула увагу українських економістів. У розмові із іноземними журналістами президент заявив, що міжнародні донори не можуть диктувати Україні закони. Йдеться про те, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Венеціанська комісія вимагають, аби міжнародні донори мали вплив на відбір кандидатів на посади суддів Антикоруційного суду. На думку Порошенка, ці вимоги порушують український суверенітет. "Якщо хтось може уявити, що міжнародні донори будуть формувати українські суди, то це суперечить Конституції", - сказав президент.

Ще однією важливою для МВФ темою, яку Порошенко порушив у розмові із Financial Times, було доведення цін на газ для населення до ринкового рівня. За словами президента, багато українців не відчувають ефекту від реформ через те, що вони зіткнулися із девальвацією та попереднім підвищенням цін на газ на вимогу МВФ. Втім, набагато активніше проти підвищення цін на газ виступає прем'єр-міністр Володимир Гройсман. 26 січня він написав у своєму Twitter: "Ми знаходимося зараз у діалозі щодо оптимальної ціни на газ. Як і обіцяв, цього сезону підвищень не буде".

МВФ нагадує про ключові вимоги

Раніше президентський законопроект про створення антикорупційного суду, ухвалений Верховною Радою у минулий четвер, першого березня, і який не містить норми щодо впливу донорів на обрання антикорупційних суддів, був розкритикований міжнародними партнерами України. Так, у МВФ назвали законопроект Порошенка таким, що суперечить президентським обіцянкам. "Щодо того проекту, який був поданий 22 грудня, у нас є серйозні застереження, низка його положень не сумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендаціям Венеціанської комісії", - йдеться у листі голови місії МВФ Рона ван Родена до українських високопосадовців, який було опубліковано виданням "Європейська правда".

Відмова уряду від збільшення ціни на газ на 30 відсотків до 1 квітня може стати ще одним прямим приводом для зриву співробітництва із МВФ. Ціна на газ для домогосподарств повинна бути такою ж, яку платять імпортери, оскільки різні ціни на газ, які одночасно діють на ринку, стають причиною корупції - заявив у середу, сьомого березня, в інтерв'ю українському виданню "Новое время" Йоста Люнгман, представник МВФ в Україні.

Без МВФ - ніяк, кажуть економісти

Можливий зрив співробітництва із Міжнародним валютним фондом опитані DW економісти в один голос оцінюють як вкрай тривожну перспективу. За словами виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, вже найближчим часом Україні доведеться повертати майже десять мільярдів доларів боргів, з яких сім з половиною доведеться виплачувати з державного бюджету. Це більше половини українських золотовалютних резервів, а валютних залишків на казначейських рахунках також недостатньо, аби принципово вплинути на ситуацію - каже експерт. За його словами, якщо певне відтермінування в отриманні нового траншу українська економіка завдяки сприятливій кон'юнктурі ще може витримати, то вже ближче до осені цих резервів бракуватиме. "Якщо ж дійде до повного розірвання програми співробітництва з МВФ та неспроможності повернути кредити, це буде катастрофічний сценарій - нам доведеться вивчати досвід збанкрутілих латиноамериканських країн", - попереджає Вишлінський.

Не менш песимістично розглядає можливий розрив відносин із МВФ і старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський. За його словами, залучити потрібні для повернення боргів кошти на зовнішніх ринках без чинної програми МВФ неможливо. "Інвестори дивляться на наявність підтримки фонду - без неї зовнішні ринки будуть для нас закритими. Тому альтернативою продовженню співробітництва із МВФ для нас є дефолт", - впевнений експерт.

Торг на мільярди

На думку Вишлінського, навряд чи українське керівництво готове допустити настільки катастрофічний розвиток подій, а заяви Порошенка та Гройсмана є спробою виторгувати собі більш м'які умови у чутливих для них з політичної точки зору питань. Втім, експерт упевнений - обидва питання для МВФ є принциповими і не залишають особливого простору для поступок з боку фонду. "Питання боротьби із корупцією, а боротьба із газовими схемами входить до них, є принциповими для МВФ. Вони вже обпікались в інших країнах, де не доводили до кінця структурні реформи, і згодом знову були повинні до них повертатися", - зазначає експерт.

Щоправда, на думку Дубровського, наполягання саме на створенні Антикорупційного суду з боку МВФ є випадком стрільби "з гармати по горобцях". На думку експерта, є низка структурних реформ, які, можливо, були б не настільки болючими для української політичної верхівки, але які б дали набагато більший ефект з точки зору протидії корупції. "Приватизація знищила б цілий інститут "смотрящих" за потоками з державних підприємств, а дерегуляція зменшила б можливості чиновників брати хабарі - з точки зору ефективності це набагато конструктивніше за створення суду, який, можливо, зможе посадити декількох корупціонерів у продовж найближчих років", - каже експерт. Він упевнений: зараз, коли в руках МВФ знаходиться настільки сильний важіль тиску на українську владу, яка потребує подальшої фінансової підтримки, цей інструмент можна було б використовувати набагато плідніше.