Роланд Еммеріх прославився такими блок-бастерами, як «Універсальний солдат», «День незалежності» чи «Ґодзілла». Його новий фільм «Анонім» дуже відрізняється і за стилем, і за тематикою від попередніх успіхів. Історичний трилер звертається до 200-річної дискусії про те, хто був автором безсмертних творів, підписаних іменем Вільяма Шекспіра – Шекспір з Стратфорда-на-Ейвоні чи все ж шляхетний Едвард де Вер, 17-ий Граф Оксфорд. Про фільм і про саму історично-літературну дискусію – у розмові Deutsche Welle з режисером.

Deutsche Welle: Дискусія про те, хто насправді був автором творів Шекспіра, точиться у наукових колах дуже гостро й емоційно. Чим Ви це пояснюєте?

Роланд Еммеріх: Гадаю, все проходить так емоційно, бо обидві сторони, звісно, стверджують, що знають справжнього автора. Я намагався не занурюватися глибоко в цю дискусію, але, з іншого боку, цілковито переконаний у тому, що це не був чоловік, який походив зі Стратфорда-на-Ейвоні. Водночас мені здається, що це не слід виводити в абсолют. У кожного – свій кандидат. І поки про Шекспіра говорять і дискутують, це – просто чудово! Важливо просто говорити про Шекспіра. Зрештою минуло майже 400 років, а він залишається автором, чиї п’єси найчастіше ставляться у світі.

Емоційні дебати

DW: Досі Ви прославилися переважно видовищними фільмами. «Анонім» натомість робить ставку на гру акторів, літературну тематику й театр. Такі зміни – це саме те, що привабило Вас до цього проекту?

Я радий кожному дню, коли працюю з акторами й знімаю діалоги. Це завжди ті дні, коли я – цілковито щаслива людина. Натомість дні, коли треба знімати якісь видовищні сцени, проходять для мене часто під гаслом «Боже мій! Невже знову?» Бо в такі дні знімаються ракурси й елементи, над якими вже серйозно попрацювали і які вже змоделювали заздалегідь. Тобто йдеться тільки про старанність. Водночас у цій роботі важко й з акторами працювати, мотивувати їх грати правильно й сприймати все серйозно.

Критична реакція

DW: Які відгуки про новий фільм Вам вже вдалося почути? Як відреагували, приміром, найвідоміші захисники Шекспіра зі Стратфорда-на-Ейвоні?

Звісно, вони проклинають стрічку. Але я гадаю, що на рівні розважальному цю роботу не можна в чомусь звинуватити. Адже всім відомо, що у фільмах не завжди бездоганно поводяться з історичними фактами. Візьмемо, наприклад, один з моїх улюблених фільмів – The Bridge on the River Kwai («Міст через річку Квай»). Історичний міст з цієї стрічки (у фільмі його руйнують) насправді досі стоїть. Його ніхто не зносив у повітря!

DW: Яке співвідношення між фактами й фікцією у Вашій стрічці?

Ми використали дуже багато відомих фактів, які дійсно доведені. Але для того, щоб зробити фільм цікавішим, драматичнішим, ми вдалися й до низки історичних неточностей. Приміром, я думаю, що Сесіл (Роберт Сесіл, перший статс-секретар і міністр королеви Єлизавети І) насправді не був таким противником театру, як ми представили. А от граф Ессекс (якого підозрювали у змові проти королеви) був набагато складнішою фігурою, ніж у нашому фільмі. Ще один приклад: перед заколотом проти королеви, як відомо, показували не «Ричарда ІІІ», а «Ричарда ІІ». Але все це дуже ускладнило б фільм. Тому ми багато що змінювали.

«Амадей» як приклад

DW: Яка була головна ідея проекту? Чи йшлося справді про пошук відповіді на питання, хто був справжнім Шекспіром? Чи все ж Вас більше цікавила історія заколоту проти королеви?

На самому початку в сценарії все головним чином зводилося до трикутника Оксфорд, Шекспір і Бен Джонсон. Це була головна ідея. І сценарій спершу був дуже схожий на «Амадея» (фільм про Вольфганга Амадея Моцарта 1984 року, режисер – Мілош Форман). Ішлося дійсно про тему «геній чи не геній». Тоді я сказав сценаристові Джону Орлоффу: «Тут забагато «Амадея». Я був переконаний, що ми маємо робити інший фільм. Ми багато про це говорили, і зрештою я дійшов висновку, що «Анонім» не повинен бути присвячений у першу чергу питанню про те, хто був автором під ім'ям Шекспір.

DW: А що Вас переконує в тому, що не Шекспір, а Едвард де Вер є автором відомих драм?

Ідеться про найбільше літературне полювання всіх часів, але не знайдено жодного манускрипту чи принаймні листа, який свідчив би на користь тези, що чоловік зі Стратфорда-на-Ейвоні був Шекспіром-автором! Це нонсенс. Для людини, яка стільки писала, - не написати жодного листа!

Шекспір для всіх

DW: Як Ви гадаєте, Ваш новий фільм сприятиме ще більшому інтересу до Шекспіра?

Я думаю, що він може надихнути на те, що люди, переглянувши стрічку, вирішать заглянути до книгарні чи пошукати в інтернеті матеріали з цієї теми. І самі для себе тоді вирішать, чи є вони прибічниками «ортодоксальних» чи «оксфордських» теорій. Саме так було свого часу зі мною.

Розмову провів Йохен Кюртен
Адаптація: Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук