Deutsche Welle: Пане Поленц, чому Берлін звернувся до партнерів по ЄС з пропозицією допомогти Україні у подоланні економічної і політичної кризи?

Рупрехт Поленц: Ми знаємо, що Україна сильно вражена світовою економічною і фінансовою кризою. Їй довелося звернутися за кредитом до Міжнародного валютного фонду. Всі ці труднощі випали на долю країни, в якій політичні сили вже давно не ладні конструктивно співпрацювати – немає діалогу між владою та опозицією. Ця слабкість урядування має негативний вплив на ситуацію. До того ж, залишаються серйозні розбіжності в політичних світоглядах між сходом і заходом країни. Всі ці численні виклики легше було би подолати за наявності сильніших демократичних інституцій в Україні.

DW: Глава німецького МЗС закликав партнерів по Євросоюзу направити посередницьку місію до України, аби сприяти компромісу політичних таборів. Ви підтримуєте таку ініціативу?

Поленц: Польща, можливо за підтримки Німеччини, має деякі можливості позитивного впливу на ситуацію. Але для цього важливо, щоби сторони політичного протистояння в Україні хотіли спробувати досягнути компромісу.

DW: Тобто, Ви бачите необхідність такого посередництва?

Поленц: Загалом так. Ми зацікавлені в Україні, яка шляхом енергійних реформ рухається в напрямку Європи, а головне – в напрямку добробуту своїх громадян.

DW: 7 травня на саміті у Празі буде дано старт «Східному партнерству» Європейського союзу. Чи не є цей проект «замінником» перспективи членства в ЄС для таких країн, як Україна?

Поленц: Мета «Східного партнерства» – привести східних сусідів якомога ближче до Євросоюзу. Про перспективу членства або про «підміну» такої перспективи тут не йдеться. Фактом залишається те, що після великого розширення ЄС 2004 року приєднання нових членів спільнота попросту не подужає. Натомість ми пропонуємо таким країнам, як Україна, програми, які в майбутньому можуть полегшити обговорення питання про членство в ЄС. Питання про перспективу членства може стати актуальним за 5 – 10 років.

DW: Для країн, які 2004 року приєдналися до ЄС, чи не найбільшим стимулом для здійснення реформ була перспектива членства в спільноті. Який же стимул може бути для України?

Поленц: Це має бути саме орієнтування на Європейський союз. В Україні мене знову і знову запитують: «Чому ви не даєте нам перспективи членства?» Я на це лише відповідаю: «Втілюйте програму «Східного партнерства» і питання про перспективу стане актуальним. Здійснюйте реформи, боріться з корупцією». Сьогодні Україна ще дуже далека від того, аби ставити питання про членство в ЄС.

DW: На саміт до Праги прибудуть лідери східних країн-сусідів. Як ви ставитеся до запрошення на саміт авторитарного білоруського президента Олександра Лукашенка?

Поленц: Як Ви знаєте, серед усіх східних сусідів Білорусь, м’яко кажучи, найбільш далека від демократичних стандартів. Лукашенко уособлює цей авторитарний (якщо не сказати диктаторський) режим. Білорусь запросили до участі в цьому саміті, аби сигналізувати готовність підтримати країну на шляху перетворень. Водночас Мінську сказали: поміркуйте самі, кого Вам краще відрядити на цей саміт. Здається, білоруська сторона правильно зрозуміла натяк.

DW: Чи можна розглядати «Східне партнерство» не лише як програму співпраці з Європейським союзом, але й можливість поглиблення співпраці сусідів ЄС між собою?

Поленц: Це дуже важливе питання. Під час візитів я знову і знову дивуюся: чому ці країни практично не співпрацюють одна з одною? Але ж, зокрема, для економічного розвитку інтенсивна співпраця із сусідами є дуже важливою. Підтримувати співпрацю країн-партнерів між собою завжди входило до стратегії Європейського союзу. Така стратегія успішно спрацювала в країнах колишньої Югославії. «Східне партнерство» теж передбачає таку політику.

DW: Чи не образяться росіяни, які хочуть одноосібно визначати правила гри на пострадянському просторі?

Поленц: Успіх проекту «Східне партнерство» і передбачених ним реформ був би вигідний і Росії. Адже краще мати сусідів, в яких панує економічна і політична стабільність, в яких панують норми правової демократичної держави. У деяких головах, щоправда, ще сидять залишки мислення категоріями сфер впливу. Коли головне, аби «ніхто не залазив на чужу територію». Від такого мислення ніхто не виграє. Росіянам потрібно подолати в собі такий спосіб мислення.

DW: Східні сусіди ЄС мають проблеми у вигляді «заморожених конфліктів», в яких відіграє певну роль і Росія. Взяти хоча би питання територіальної цілісності Молдови, Грузії чи Азербайджану. «Східне партнерство» відіграватиме якусь роль у розв’язанні цих конфліктів?

Поленц: Насамперед розв’язання придністровського конфлікту буде для нас «лакмусовим папірцем» щодо того, чи ми винесли урок з конфлікту між Росією і Грузією. Головний урок полягає в тому, як швидко «заморожені» конфлікти стають гарячими. Щодо Придністров’я, нині йдеться про те, аби Росія якнайшвидше вивезла звідти свої військові склади, про що вже були домовленості. Таким чином зникли би будь-які формальні підстави для перебування російських військових у Придністров’ї. Тоді проблеми між Тирасполем і Кишиневом було би набагато легше розв’язати. На мою думку, «Східне партнерство» може прислужитися розв’язанню цих конфліктів.

Із Рупрехтом Поленцом розмовляв Євген Тейзе.

Редактор: Володимир Медяний