Польський президент однаковою мірою здивував як своїх прихильників, так і противників: Анджей Дуда вимагає змін політичної системи та конституції, а також референдуму щодо цього. Опозиція та багато оглядачів занепокоєні і висловлюють побоювання, що Польща скотиться до авторитаризму. Поводження уряду з судами та нехтування принципом розподілу влади, які можна було спостерігати останнім часом, не дають підстав очікувати від нової конституції нічого доброго, кажуть вони.

Дуда, який у свої 44 роки є одним із наймолодших глав держав світу, до останнього мав славу залежного від свого політичного наставника Ярослава Качинського. Останній, будучи головою правлячої партії "Право і справедливість", зробив Дуду кандидатом у президенти. І той був обраний главою польської держави на виборах у травні 2015 року. Та відтоді Дуда не запам'ятався жодними помітними ініціативами.

Тож нинішня інціатива - сюрприз. "Настав час для серйозної конституційної дискусії, - заявив Дуда у своїй промові. - Не лише за участі еліт та політиків". Мовляв, і за участі "польського народу". За словами президента, громадяни мають сказати, "чи погоджуються вони з цією (політичною - Ред.) системою, чи вимагають змін". Дуда навіть зразу підготував відповідь на це питання: "Польща та поляки заслуговують на нову конституцію".

Посилення президента ймовірне

Тобто 2018 року народ має віришити, якою має бути майбутня політична система Польщі, а також яку роль у ній відіграватимуть президент і парламент та на яких громадянських правах і свободах має бути зроблено "сильніший наголос", каже Дуда. На його переконання, Польща мусить бути країною, в якій немає привілейованих "каст" громадян. Цей антиелітарний аргумент нагадує слова Качинського, який розділив польське суспільство на громадян "кращого" - тобто прилежних та патріотичних - та "гіршого сортів".

Своїм виступом Дуда здивував країну та викликав жорстку дискусію. Навіть члени уряду не приховували свого подиву. Один із найбільш наближених співробітників Дуди Павел Муха, зрештою, уточнив, що йдеться лише про самісінький початок конституційної дискусії. Тож, мовляв, ще не зрозуміло, які питання взагалі виноситимуться на референдум. Він вважає доречним посилити в конституції соціальні права. Референдум, за словами Мухи, має "підсумувати" перший етап дискусії та вказати на можливий "напрям змін".

Опозиція побоюється авторитарної держави

Опозиція та деякі експерти висловилися з занепокоєнням щодо ідеї Дуди. Вони вказують на обмеження принципу розподілу влади, а також на дії уряду щодо конституційного суду країни останнім часом. Анджей Галицький з консервативно-ліберальної "Громадянської платформи" нагадав про проект конституції нині правлячої партії "Право і справедливість", датований 2010 роком. "Ця конституція означала б кінець демократичної та світської держави. Це була б авторитарна клерикальна держава", - каже він.

Попередник Дуди Броніслав Коморовський, критикуючи ініціативу чинного президента, заявив, що Дуда хоче таким чином приховати той факт, що не впорався зі своєю роллю гаранта чинної конституції. "Він порушив цю конституцію. На мою думку, він постане в майбутньому перед трибуналом", - каже екс-президент. Інші критики порушують питання, чи можлива взагалі предметна дискусія щодо змін конституції в умовах глибокої поляризації польського суспільства?

Помітний розкол в урядовому таборі

Між тим уже поширюються різні чутки щодо того, чи не хоче Дуда просто створити більше простору для дій у власному політичному таборі. Останніми тижнями мало місце серйозне напруження у відносинах між президентом та багато в чому суперечливим міністром оборони Польщі Антонієм Мацеревичем. У правлячій партії проявляються дедалі глибші тріщини. Наприкінці квітня опозиційна "Громадянська платформа" вперше обійшла "Право і справедливість" за результатами соцопитувать (31 проти 29 відсотків).

Сьогоднішню польську конституцію було затверджено 1997 року за результатами референдуму, на якому її підтримали 53,5 відсотка виборців. Багато в чому вона вважається сучасною, зокрема, що стосується компромісних формулювань у її преамбулі, яка, на відміну від класичного звороту зі згадкою бога, звертається як до віруючих, так і до нерелігійних громадян. Утім, пропозиції змін до конституції за останні роки неодноразово лунали то менш, то більш гучно. Наприклад, роль президента виписана в ній недостатньо чітко, кажуть критики. Польський омбудсмен Адам Боднар у четвер, 4 травня, заявив, що бачить необхідність незначних змін, але не бачить необхідності прийняття нової конституції країни.