Якби воля Матеуша Моравєцького, то економічні реформи після 1989 року у Польщі мусили би початися знову і по-іншому, - хоча вони зачаровували економістів у всьому світі. Три чверті населення Польщі сьогодні, на його думку, кинуті на поталу "кровожерному капіталізму". Віце-прем'єр хоче це змінити.

"Ми будуємо соціальну ринкову економіку", як її розробляли німецькі економісти Ойкен (Walter Eucken) і Рюстов (Alexander Rüstow) після війни", - сказав Моравєцький у розмові з DW.

Від банкіра до Робін Гуда

Кваліфікація для цього у нього є. Високий стрункий 48-річний чоловік є сином колишнього активіста "Солідарності" з Вроцлава. Німеччину він знає з практики у Бундесбанку і з часів навчанням у німецьких університетах. Вісім років поспіль він був шефом банку Zachodni WBK, одного з найбільших польських банків.

2015 року, після перемоги на виборах націонал-консервативної партії "Право і справедливість", він став урядовцем. "Тепер у мене у п'ять разів більше роботи", - каже Моравєцький. Не дивно, адже він керує нині двома міністерствами - фінансів та розвитку.

Представником "кровожерливого капіталізму" він себе не вважає. "У часи фінансової кризи, ми, правління банку, скоротили наші зарплати на 50 відсотків, це унікальний випадок у Європі", - розповідає він. Його банк тоді був єдиною фінансовою установою в Польщі, котра не здійснювала масові звільнення.

Втілення надії націонал-консерваторів

Моравєцький увійшов до лав "Права і справедливості" не так давно. Однак шеф партії Ярослав Качинський вже називає його "нашим Бальцеровичем". Професор Лєшек Бальцерович був автором "шокотерапії" - радикальних реформ після 1989 року. За його планом у 90-х роках минулого століття у Польщі вдався перехід від планової до ринкової економіки. Портрет колишнього міністра фінансів висить у приміщенні, в якому Моравєцький сьогодні дає інтерв'ю.

Але за Бальцеровича було ліквідовано левову частку польської народної власності і продано за безцінь, критикує нині його наступник. "Ми хочемо негативні наслідки цих реформ відвернути", - пояснює він.

Як це має статися? Суперміністр пояснює дві провідні складові своєї соціальної політики: по-перше, вже запроваджені виплати на дитину - "дитячі гроші" і програму з будівництва "житло плюс". Дитячі гроші - 120 євро у перерахунку, що для багатьох родин - велика сума грошей, вже виплачуються. "Це велика соціальна підтримка і водночас заклик змінити демографічний тренд", - каже міністр. І справді, дуже низький рівень народжуваності у Польщі вже підвищився.

Натомість критики запитують, як довго Польща зможе собі дозволити такі витрати без небезпеки для бюджету. Моравєцький не хвилюється. Майбутню програму з будівництва житла організовує держава, але їй самій це, на його думку, майже нічого не коштуватиме. "Буде мобілізовано досі сплячі активи. Ми покладемо край маржі прибутку від 50 до 70 відсотків, яку будівельні фірми мали досі. Таким чином ми зможемо наполовину зменшити ціни на житло", - каже він.

Виборці добре сприймають такі плани з огляду на дедалі більшу нестачу житла, адже багато з них живуть у старих панельних будинках. Наразі у Польщі щороку будується близько 150 тисяч помешкань. Коли плани Моравєцького почнуть здійснюватися, то до цього додадуться з 2018 року будівлі програми "житло плюс". За його прогнозом, після виборів 2019 року це давало би щороку додатково десятки, якщо не сотні тисяч жител. У такий спосіб житло для багатьох людей стало би доступнішим. Програма могла би принести ще один ефект, сподівається міністр: упродовж чотирьох років "понад 100 тисяч польських мігрантів повернулися б із Західної Європи, тренд до еміграції може бути таким чином змінений".

Те, що інвестиції, насамперед від комун і регіонів, 2016 року різко впали, Моравєцький, звісно, знає. Це, на думку експертів, багато у чому пов'язано з ритмами субвенцій ЄС. На 2017 рік міністр знову очікує буму інвестицій і як наслідок - зростання інфляції. За його прогнозом, подорожчання становитиме понад 1,3 відсотка. Зростання економіки 2017 року перевищить 3 відсотки, а можливо, навіть і 3,5 відсотка.

Моравєцький захищає також і суперечливі рішення, наприклад, те, що енергетичні концерни мають частку у вуглевидобувних підприємствах. "Реорганізація гірничої справи є дуже складною, але зараз нарешті вона здійснюється позитивно", - відзначає міністр.

Шпагат реформатора

Суперміністр також намагається подекуди робити політичний шпагат. Тоді коли з урядового табору лунає різка критика щодо домінування іноземних концернів у Польщі, він, наприклад, хвалить німецьку фірму. "Volkswagen якраз починає будівництво другого заводу", - каже він, додаючи, що крім інвестицій ідеться і про партнерську співпрацю з локальною громадою і робітниками. З найважливішим торговельним партнером - ФРН імпорт і експорт зростають "на сім, вісім відсотків на рік", - тішиться міністр. Це може мати, за його словами, і політичні наслідки. "Ми можемо спільно або як тандем, або як Веймарський трикутник із Францією, бути добрим фундаментом для відновлення ЄС. Ми дуже проєвропейські. Я вважаю, ми більш рішуче виступаємо за єдність ЄС, ніж населення Німеччини. Але не за утопічний ЄС, об'єднані країни чи федеративну Європу", - каже він. Утім, за його словами, добре також ще раз проаналізувати європейські угоди, адже уряд у Варшаві хотів би дещо змінити у цих угодах.

Так само і в питанні політики щодо біженців Моравєцький поділяє м'якішу позицію, ніж у його політичному таборі. У той час коли уряд нещодавно опинився під вогнем критики, оскільки виступив проти пропозиції надати можливість реабілітації у Польщі десятьом травмованим дітям з сирійського Алеппо, Моравєцький обирає тон посередника-примирювача. Ця суперечка, за його словами, є непорозумінням. "Ми, звісно,зійдемося на тому, щоб взяти декого, дітей, у яких немає даху над головою", - каже він. Але цікаво подивитися, чи піде на це його уряд?