Із побажання чудового "нудного року" розпочав першу в році прес-конференцію Маргаритас Шінас, головний речник Єврокомісії в Брюсселі. Однак не так сталося, як гадалося: уже першого січня 2016 року віце-президенту Франсу Тіммермансу довелось зіткнутися з проблемою.

Єврокомісія, повідомив пресі Шінас, звернулась до Варшави з проханням роз'яснити, чи узгоджуються поправки до польського закону про ЗМІ із загальноєвропейським законодавством. "Нам необхідно обговорити це питання на політичному рівні," - і це зроблять уже в середині наступного тижня під час чергового засідання Єврокомісії.

Варшава досі не відповіла ні на цей запит, ні на звернення щодо свободи преси, ні на відправлений ще раніше запит щодо реформування Конституційного суду. Все це, вважають у Брюсселі, загрожує верховенству права. "Профільні єврокомісари чітко висловилися з цього приводу", - пояснив Шінас.

Передусім, ідеться про Гюнтера Еттінгера, який вихідними днями заявив: "Є чимало аргументів на користь того, що нам необхідно задіяти правовий механізм ЄС і поставити Варшаву під нагляд".

Варшава під наглядом

Так званий "правовий механізм" було запроваджено лише у 2014 році як своєрідний попереджувальний механізм. Приводом стала суперечка з Угорщиною, де було зафіксовано такі ж, як нині у Польщі, порушення демократичних прав.

Заплановане на 13 січня обговорення у Єврокомісії щодо політичної ситуації в Польщі буде, по суті, першими "ознайомчими дебатами". Далі процес має пройти три стадії: спочатку Єврокоміся проведе оцінку, потім розробить рекомендації Раді міністрів і зрештою Рада введе їх у дію.

Під час регулярних зустрічей європейські міністри та голови урядів посилюватимуть політичний тиск на країну-порушника. Усе це - цілком політичний процес, без жодних юридичних наслідків.

Наслідки настануть, лише якщо буде порушено справу за Статтею 7 Договору ЄС: в разі "злісного та тривалого порушення європейських цінностей" країну можуть зрештою позбавити права голосу.

Крім того, через порушення засадничих угод ЄС її також можуть позбавити фінансування з європейського бюджету. Рішення про це має винести найвища інстанція - Європейський суд. Нині Варшава є найбільшим отримувачем європейських грошей - їй надходить 14 мільярдів євро. Однак усі ці процедури є тривалими, спочатку в будь-якому разі доведеться вирішувати справу на політичному рівні.

Приклад Австрії

Досвід замороження стосунків у ЄС вже є: країни-члени спільноти зробили це в 2000 році, коли право на формування уряду в Австрії правопопулістська партія свободи. Втім, згодом, так звана "Рада мудрих" (група поважних європейських політиків, запрошених розібратися у ситуації - ред.) дійшла висновку, що очевидних свідчень порушень немає, і санкції проти Австрії зняли. Відтоді ЄС дуже обережно реагує на політичні події у країнах-членах.

"Дуже добрим знаком" назвав швидку реакцію Єврокомісії на новий закон щодо ЗМІ у Польщі Рикардо Гутієррез, генеральний секретар Європейської федерації журналістів. За його словами, чиновники поводяться зовсімпо-іншому, ніж коли наступ на свободу преси відбувався в Угорщині: "Це свідчить, наскільки серйозно вони сприймають події у Польщі", - говорить Гутієррез.

Він вважає новий закон про ЗМІ таким, що не відповідає європейським стандартам: якщо в майбутньому міністр фінансів зможе самостійно змінювати очільників державних ЗМІ, без належного контролю з боку парламенту, це є відвертим порушенням зобов'язань перед ЄС.

Однак Гуттієррез "не надто певен" в тому, що втручання ЄС буде успішним. Новий уряд у Варшаві не зважає на думку інших європейців. Але ті все-таки мусять посилити тиск на неї - наскільки це можливо.

Тож Європейська федерація журналістів разом із трьома спорідненими організаціями уже поставила це питання перед Європейською Радою. Втім, мине чимало часу, доки справа може дійти до конкретних санкцій Євросоюзу проти Польщі щодо нового закону про ЗМІ. "Це тривалий процес", - підсумовує Гуттієррез.