Польща обирає нового президента - Дуда вважається фаворитом
Микола Кондратенко | Сергій Ромашенко
28 червня 2020 р.
Фаворитом є чинний глава держави Анджей Дуда. Спостерігачі вважають, що переможець визначиться лише у другому турі.
Реклама
У Польщі в неділю, 28 червня, проходять президентські вибори. Голосування проводиться на півтора місяці пізніше раніше запланованого терміну через пандемію коронавірусу SARS-CoV-2. Спочатку планувалося, що вибори пройдуть ще 10 травня. Рішення про перенесення голосування на 28 червня ухвалювалося в останню хвилину на тлі гострої політичної полеміки.
На вищий державний пост у Польщі претендують 11 кандидатів, усі - чоловіки. Фаворитом, згідно з опитуваннями, є чинний президент Анджей Дуда, якого підтримує правляча націонал-консервативна партія "Право і справедливість". Друге місце посідає мер Варшави Рафал Тшасковський - кандидат ліберально-демократичного опозиційного блоку "Громадянська коаліція".
На думку спостерігачів, Дуда, незважаючи на перевагу, не зможе здобути перемогу в першому турі, тому, ймовірно, переможець визначиться лише після другого туру голосування через два тижні.
Головні кандидати на пост президента Польщі
Анджей Дуда, який займає пост президента Польщі вже п'ять років, позиціонує себе як гарант запроваджених його урядом соціальних благ. 48-річний консерватор виступає за традиційну модель сім'ї і відкидає одностатеві шлюби. Його недавні гомофобні висловлюваннявикликали бурю обурення на Заході. Дуда сказав з приводу гомосексуалів, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів: "Нас намагаються переконати, що це люди. Але це лише ідеологія". За його словами, покоління його батьків не для того боролося проти комунізму, щоб прийшла інша ідеологія, "яка є ще більш руйнівною для людини". Дуда стверджує, що у польське суспільство та школи намагаються сьогодні протягнути нову ідеологію, яка, за його словами, є "необільшовизмом".
Згодом він заявив, що його слова були вирвані журналістами з контексту в "рамках брудної політичної боротьби".
Головний політичний опонент Дуди Рафал Тшасковський підписав так звану " Хартію ЛГБТ+" на підтримку сексуальних меншин. Під час передвиборчої кампанії він, однак, вважав за краще не педалювати цю тему, щоб не втратити консервативних виборців. У випадку перемоги Тшасковський обіцяв скасувати проведену нинішнім урядом суперечливу реформу системи юстиції, яка викликала конфлікт між Варшавою і Євросоюзом.
Конкурент "Північного потоку": як Польща відмовляється від російського газу (20.05.2020)
06:16
Вибори до Європарламенту: як проголосували різні країни ЄС
Цьогорічні вибори до Європарламенту стали знаковими. Багато традиційних партій зазнали значних електоральних втрат. Утім, прориву популістів не відбулося. Як проголосували окремі країни ЄС - у фотодобірці DW.
Фото: picture alliance / Wiktor Dabkowski
Італія: праві популісти зміцнюють свої позиції
Правопопулістська "Ліга півночі" міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні перемогла в Італії, здобувши 34,3 відсотка. Це на 17 відсотків перевищує результат парламентських виборів 2018 року і взагалі найвищий результат за всю історію партії. Опозиційні соціал-демократи отримали 22,7 відсотка. Коаліційний партнер Ліги - "Рух п'яти зірок" - здобув майже 17 відсотків.
Фото: AFP/M. Medina
Німеччина: прорив Зелених
Найбільше голосів на виборах до Європарламенту в Німеччині отримав консервативний блок ХДС/ХСС із 28 відсотками - це на сім відсотків менше, ніж у 2014 році. Зелені зуміли отримати 20,7 відсотка, обійшовши соціал-демократів. Результат СДПН погіршився на 11 відсотків - до 15,6 відсотка. Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" здобула 10,6 відсотка - менше, ніж на виборах до Бундестагу-2017.
Фото: Getty Images/AFP/T. Schwarz
Франція: праві популісти Ле Пен перемогли партію Макрона
Правопопулістська партія "Національне зібрання" Марін Ле Пен здобула 23,3 відсотка, що дещо менше, ніж на виборах 2014 року. За нею йде "Республіка на марші" президента Еммануеля Макрона з 22,4 відсотка. На третьому місці - Зелені з 13,5 відсотками. До ЄП змогли пройти також "Республіканці", "Нескорена Франція" й соціалісти. Тож більшість мандатів від Франції матимуть проєвропейські сили.
У Великобританії перемогла новостворена Brexit Party Найджела Фараджа, набравши майже 32 відсотка. Другими йдуть проєвропейські Ліберальні демократи з близько 20 відсотками. За ними - опозиційні до нинішнього уряду лейбористи з 14 відсотками. Далі - Зелені з 12 відсотками. Консервативна партія набрала дев'ять відсотків, посівши п'яте місце. Таким чином консерватори отримають лише три місця в ЄП.
Фото: picture-alliance/ZUMA Press/R. Tang
Австрія: попереду партія канцлера Курца
В Австрії лідирує консервативна Австрійська народна партія канцлера Себастіана Курца (Sebastian Kurz), що здобуває 34,5 відсотка. На другому місці Соціал-демократична партія Австрії з результатом у 23,5 відсотка. Праві популісти з Австрійської партії свободи набрали майже 18 відсотків. За ними йдуть Зелені та "Нова Австрія - Ліберальний форум" з 14 й 8,7 відсотка відповідно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Gruber
Польща: партія Качинського - беззаперечний лідер
У Польщі перемогу здобула націонал-консервативна правляча партія "Право і справедливість", отримавши 45,56 відсотка голосів. Опозиційний альянс "Європейська коаліція" набрав 38,3 відсотка підтримки. На третьому місці - нещодавно створена ліволіберальна партія "Весна", що набирає 6,04 відсотка. Цього разу в Польщі зафіксовано рекордну явку для європейських виборів - 45,61 відсотка.
Фото: Reuters/K. Pempel
Іспанія: попереду соціалісти
Переможцем цьогорічних виборів до ЄП в Іспанії стала Іспанська соціалістична робітнича партія чинного прем'єр-міністра Педро Санчеса. Соціалісти здобувають 32,8 відсотка та матимуть 20 мандатів, це робить їх найсильнішою соціалістичною партією в Європарламенті. Консерватори з Народної партії, що до 2018 року була правлячою, здобули 20,1 відсотка, що менше ніж 2014 року.
Фото: Reuters/S. Vera
Нідерланди: впевнена перемога проєвропейських сил
Найбільше голосів у Нідерландах здобула соціал-демократична Партія праці на чолі з Франсом Тіммермансом - 19 відсотків. За нею йде так само проєвропейська ліберальна "Народна партія за свободу і демократію" прем'єр-міністра Марка Рютте. Загалом за проєвропейські центристські сили в Нідерландах проголосувало понад дві третини виборців. Праві популісти Герта Вілдерса не потраплять до Європарламенту.
Фото: picture-alliance/AA/D. Aydemir
Угорщина: абсолютна більшість - за партію Орбана
Правляча націонал-консервативна партія "Фідес" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана отримала понад 52 відсотка голосів. Далеко позаду опинилася опозиційна Демократична коаліція з 16,2 відсотка голосів. Далі йде ліберальний рух "Моментум" з 9,7 відсотка. Угорська соціалістична партія отримує 6,6 відсотка голосів, а націоналістична праворадикальна сила "Йоббік" здобула 6,4 відсотка.
Фото: Reuters/B. Szabo
Греція: Алексіс Ципрас хоче дострокових виборів
У Греції правляча партія СИРІЗА здобула 23,7 відсотка голосів. Натомість опозиційна консервативна партія "Нова демократія" одержує 33,3 відсотка підтримки. Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас назвав ці результати "голосуванням щодо довіри" й оголосив, що прохатиме президента країни призначити дострокові парламентські вибори. Чергові вибори до парламенту Греції заплановані на жовтень.