За оцінками дипломатів ЄС, ніхто в Єврокомісії не розраховує на те, що польський уряд у наступні чотири тижні змінить свою думку та поступиться в суперечці щодо пенсійного віку верховних суддів. До середини вересня націонал-консервативний уряд партії "Право і справедливість" повинен був би внести зміни в закон про Верховний суд, яких Єврокомісія зажадала ще на початку липня. Цього вівторка, 14 серпня, Єврокомісія ще раз нагадала Варшаві про свою вимогу окремим листом.

Перший заклик Європейської Комісії уряд Польщі проігнорував, відповівши листом на 36 сторінок, в якому пояснює, чому вважає неправильною критику з боку ЄС польського правосуддя в цілому та вибору верховних суддів зокрема. "Тон, який при цьому було обрано, демонструє, що Польща не поступиться", - припускають єврочиновники. Польський уряд заперечує необхідність узгоджувати побудову національної судової системи з правом ЄС.

Польща на ганебному стовпі

На початку липня правляча партія "Право і справедливість" домоглася, щоб верховні судді в Польщі йшли на пенсію не в 70 років, а у 65. Таким чином вдалося замінити 27 суддів, які, вочевидь, були не до вподоби партії. При цьому за суддями залишили право подавати прохання про продовження строку перебування на посаді. Однак схвалювати його повинен польський президент Анджей Дуда, який своєю кар'єрою завдячує все тій же партії "Право і справедливість".

Голова Верховного суду Польщі Малгожата Герсдорф відмовляється іти на пенсію, обґрунтовуючи це тим, що строк перебування на посаді їй гарантує конституція. "Це помилкове уявлення", - відповідає на це Павел Муха з адміністрації польського президента.

Єврокомісія критикує методи польського уряду як такі, що підривають незалежність Верховного суду. Тож єврокомісар з питань верховенства права Франс Тіммерманс має намір позиватися з Польщею в Європейському суді в Люксембурзі, якщо Варшава за місяць не змінить свою позицію. Таких "проваджень щодо порушення угоди" через недостатнє запровадження приписів ЄС в Євросоюзі чимало. Однак справа Польщі непересічна, адже проходить на тлі іншого, ще масштабнішого провадження.  

У грудні 2017 року Єврокомісія вже розпочала провадження проти Польщі за статтею 7-ою Лісабонських договорів про ЄС - через систематичну загрозу верховенству права в Польщі. Цю найгострішу зброю Єврокомісія досі ще ніколи не витягала з піхов. Утім, нині провадження застрягло на етапі розгляду в Раді ЄС. Міністри країн-членів ЄС мали б формально зафіксувати загрозу верховенству права в Польщі. І це повинно відбутися одноголосно. Однак угорський прем'єр Віктор Орбан вже застеріг, що скористається своїм правом вето на догоду Польщі. Теоретично провадження за 7-ою статтею могло б призвести до позбавлення Польщі права голосу в Раді ЄС, а її членство в Євросоюзі таким чином було б призупинено.

Суперечка щодо Верховного суду - лише невеличкий епізод у тяганині між ЄС та Польщею. Єврокомісія також закидає польському урядові масивний контроль призначення на посади суддів звичайних судів та обмеження незалежності судової системи в цілому. "Членом ЄС може бути лише правова держава", - знову й знову застерігає єврокомісар Франс Тіммерманс.

Попереду ще виконання вироку щодо біженців

Суд Європейського Союзу в Люксембурзі доволі критично налаштований щодо Польщі. Адже уряд у Варшаві, наприклад, усе ще ігнорує вирок Європейського суду, згідно з яким Польща, Чехія та Угорщина мали б прийняти перерозподілених біженців з інших країн ЄС. Аби домогтися виконання цього минулорічного вироку, Єврокомісія знову ж таки позивається проти Польщі. Рішення у цьому процесі очікується восени. Європейський суд міг би призначити високий грошовий штраф, який Єврокомісія вирахує з субсидій для Польщі з брюссельської каси. 

Крім того, наприкінці липня Європейський суд непрямо визнав наявність загрози верховенству права у Польщі, бо вимагає, щоб екстрадиції обвинувачених до Польщі передувала перевірка на можливість справедливого судового процесу в країні. Те саме стосується й Угорщини, яка теж нерідко сперечається з Єврокомісією. У випадку Угорщини Європарламент нині перевіряє, чи не підриває верховенство права в цій державі прем'єр-міністр Віктор Орбан.