Коли минулого тижня генеральний секретар Північноатлантичного альянсу (НАТО) Єнс Столтенберг вихваляв відданість Польщі НАТО, його слова без перебільшення були бальзамом на душу поляків. "Ми дуже вдячні за той внесок, який Польща щодня робить для НАТО", - сказав Столтенберг.

Ця похвала небезпідставна. Протягом багатьох років Польща намагається дбати про свою репутацію взірцевого члена Альянсу. Для цього Варшава щороку закладає в бюджет на оборонні витрати не менше двох відсотків від ВВП країни, як того вимагають договори про членство в Організації Північноатлантичного договору. Крім того, польські військові беруть участь у закордонних місіях НАТО, приміром, у миротворчій місії в Афганістані. А ще поляки всіляко підтримують будь-яку присутність військ союзників із Альянсу на своїй території.

Столтенберг також застеріг від зростання військової небезпеки з боку Росії, повторивши головний меседж польської зовнішньої політики. Наріжним каменем зовнішньополітичного курсу Польщі з моменту падіння комунізму у Східній Європі 1989 року є максимальна орієнтація на Захід. Цей курс постійно підживлювала та підживлює загроза з боку Росії. Практично одразу після розвалу СРСР 1991 року саме вступ до НАТО став однією зі стратегічних цілей Польщі. І цей курс отримав широку підтримку серед населення.

Росія одразу виступала проти

Прагнення поляків отримати членство в Альянсі завжди з неприхованим роздратуванням сприймалося в Москві. Попри розвал Організації Варшавського договору та Радянського Союзу в Польщі аж до 1993 року дислокувалися російські військові, а сама країна розглядалася Кремлем як важлива частина російської сфери впливу - попри те, що "залізної завіси" вже не було.

Однак уже 1993 року тодішній президент РФ Борис Єльцин після зустрічі у Варшаві зі своїм польським колегою Лехом Валенсою визнав у спільній заяві, що Кремль із "розумінням" поставиться до "польських планів щодо НАТО".

Хоч згодом під тиском російських військових Єльцин письмово відрікся від своїх слів, але Москві вже годі було спинити курс Варшави до НАТО.

До Альянсу спільними зусиллями

Після цього розпочався спільний дипломатичний наступ Польщі, Угорщини та Чехії з метою набуття членства в НАТО. Уперше про реальність членства в цьому військово-політичному блоці для цих країн заговорили 1994 року після виступу тодішнього американського президента Білла Клінтона у Брюсселі. Тоді Клінтон запевнив, що на той час стояло питання "коли", а не "чи" буде розширення НАТО на Схід. Де-факто підтвердженням майбутнього розширення став і текст Основоположного пакту про взаємовідносини, співпрацю й безпеку між РФ та НАТО, укладеного 1997 року.

А вже 12 березня 1999 року міністри закордонних справ Польщі, Угорщини й Чехії у присутності тодішньої держсекретарки США Мадлен Олбрайт підписали документ про вступ цих східноєвропейських країн до Альянсу. Церемонія підписання відбулася у штаті Міссурі в США.

Польща - активний член НАТО

За словами колишнього міністра оборони Польщі Януша Онишкевича, який обіймав цей пост у 1992-1993-му та у 1997-2000 роках, для Варшави було важливо переконати своїх нових партнерів, що Польща для НАТО - не просто ще одна країна-член, а "союзниця як у радості, так і в горі". Варшаві вдалося довести це як ретельною перебудовою своїх збройних сил за стандартами НАТО, так і активною участю в багатьох закордонних місіях Альянсу, запевняє екс-міністр. Приміром, нині близько 350 польських військових беруть участь у миротворчій місії НАТО в Афганістані "Рішуча підтримка". Невдовзі чисельність польського контингенту в цій центральноазійській країні має зрости до 400.

Утім, значно більше приязні у Варшаві традиційно відчувають саме до США, які в Польщі вважаються значно вагомішим гарантом безпеки, ніж сам блок НАТО. 2003 року Польща разом з Великобританією та Іспанією стала однією з небагатьох європейських країн, які відрядили свої військові контингенти до Іраку.

А прибуття до Польщі 2017 року близько 3,5 тисячі американських військових разом із бронетехнікою та військовими джипами Humvee поляки вітали з надзвичайним ентузіазмом. Це був перший військовий контингент з тих, що відтоді перебувають на польській території на умовах ротації кожні дев'ять місяців. Через три місяці інша група військових США прибула до північно-східного польського міста Ожиш. Цього разу прийом їм влаштували особливо теплий, адже це польське місто розташоване неподалік від російського Калінінграда.

Польща хоче стати "фортом Трампа"

Дислокації натівських підрозділів на польській території передували рішення, ухвалені на варшавському саміті НАТО 2016 року. Крім розміщення американських військових у Польщі, тоді також було вирішено дислокувати батальйони військ НАТО у трьох державах Балтії. Саме так НАТО відреагувало на анексію Криму Росією.

Нині Варшава намагається домогтися ще більшого посилення американської військової присутності на своїй території. Найбільшу перевагу поляки надають варіанту тривалого розміщення американських військових на польській території на заміну нинішній тимчасовій дислокації підрозділів на ротаційній основі. Саме цього прагне уряд у Варшаві. Тож з метою реалізації проекту, який президент Польщі Анджей Дуда охрестив "Фортом Трампа", урядовці від правлячої консервативної польської партії "Право і справедливість" уже тривалий час шукають активної підтримки у Вашингтоні.

Приміром, 2018 року американським урядовцям, конгресменам та членам експертних груп розіслали документ під назвою "Пропозиції для тривалого перебування США в Польщі". У ньому, зокрема, зазначалося, що Польща залюбки розмістить на своїй території цілу танкову дивізію США та готова виділити на ці цілі до двох мільярдів доларів.

Широка підтримка в суспільстві

Критики вбачають у цій ініціативі неприхований зовнішньополітичний курс уряду націонал-консерваторів, який відкрито демонструє ідеологічну підтримку адміністрації президента США Дональда Трампа. Екс-міністр оборони Польщі Онишкевич підтримує зусилля щодо посилення присутності військових США на території Польщі, однак він волів би, щоб домовленості про це велися не у двосторонньому форматі між Варшавою та Вашингтоном, а в рамках НАТО.

"Посилення американської військової присутності буде гарантом того, що в разі нападу на Польщу США відчуватимуть додатковий стимул втілити в життя норми про гарантії безпеки, які містить договір про членство в НАТО", - упевнений представник ліберальної польської опозиції Онишкевич.