Про те, що за антикорупціонерами стежать, нещодавно один за одним почали заявляти відомі молоді політики та активісти. Наприклад, голова всеукраїнської громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін був здивований, коли днями в інтернеті з'явилися фотографії його недобудованого будинку. Сам активіст раніше відкрито писав про це майно у соцмережах, тому особливої сенсації новина не викликала. Але місцезнаходження новобудови він ніколи не вказував.

Спецкомпромати від спецслужб?

"Отримати адресу неможливо з публічних джерел. Це могли дізнатися або із зовнішнього спостереження, або з моїх телефонних розмов, або з трафіку руху телефону", - говорить DW Віталій Шабунін. Та це не перший "злив" в біографії активіста і його Центру. Раніше в мережі з'являлися дані про рух коштів на рахунку організації. А до такої інформації ніхто не має доступу, окрім банків і правоохоронців. Саме їх Віталій Шабунін і звинувачує у свідомому "зливі" даних.

"Ще за часів Шокіна ГПУ відкрило провадження проти нашого Центру. Справа була абсурдною і її вже закрили. Але ми думаємо, завдяки тій справі, ГПУ отримала через суд доступ до наших даних, банківської документації", - пояснює Віталій Шабунін.

Під ковпаком

Його підозри щодо залучення спецслужб до війни з антикорупціонерами поділяє і народний депутат з фракції БПП Сергій Лещенко, який недавно опинився в центрі "квартирного скандалу". Він, зокрема, дивується тому, наскільки швидко документ про придбання квартири витягли з Реєстру нерухомості. "Публікація в інтернеті з’явилася за кілька годин після укладання угоди, - пояснює в інтерв’ю DW Сергій Лещенко. - Це просто нереально було так швидко перевірити Реєстр нерухомості".

Та навіть, якщо припустити, що звичайний громадянин міг дістатись швидко відкритого Реєстру нерухомості, то яким чином так швидко в мережі з'явився інший документ, зазначають експерти. "Коли дані із закритих реєстрів, як, наприклад, реєстр нотаріальних довіреностей, стає відомим в день оформлення договору - це навряд-чи можна вважати збігом, – каже виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин. -  Тому говорити про випадковість таких "зливів" було б як мінімум легковажно". Експерт не виключає залучення СБУ, ГПУ до стеження за політиками та активістами.

Сам же Сергій Лещенко впевнений в цьому. Про це, на його думку, свідчить ще і опубліковане відео прихованої зйомки його відвідин російського "Сбербанку".  Так само "під ковпаком" стеження перебувають й інші антикорупціонери, вважає Сергій Лещенко.

"Вся ця історія, яка останнім часом розгортається, містить багато ознак саме контролю за нашими пересуваннями, за нашими телефонними дзвінками, збір інформації про наші зустрічі про перельоти, тощо. Замовником цього є президент Порошенко", - говорить нардеп Лещенко.

Кампанія "зливу"

У замовленні стеження за собою з найвищих кабінетів переконаний і інший депутат Верховної Ради від БПП Мустафа Найєм. Каже, що окрім вже звичного "хвоста" за собою, він чи не щодня отримує повідомлення про намагання зламати електронну пошту та акаунти у Facebook. Проте гучного компромату проти нього в мережі поки що немає, якщо не брати до уваги фотографії його пересувань, зустрічей та інсинуацій навколо загиблої матері політика. Ті самі Facebook-користувачі, які раніше публікували компромати на Сергія Лещенка, оприлюднили фотографії родини Найєма, звинувачуючи його у недостовірності інформації про загиблу матір. Сам депутат називає це "піком абсурду".

"Я знаю, що зараз вони намагаються знайти, як я колись купував мотоцикли в різні роки, у кого я їх купував, і як це робив, - говорить Мустафа Найєм. - Абсурд досяг такого рівня, що у нас в країні люди, які займалися тільки державною службою, а їздили на розкішних авто, люди, які на посаді суддів і закопують мільйони в банці в своєму городі, вони починають переслідувати незаконно нас".

Найєм впевнений, що "злив" інформації проти нього і його колег - не збіг обставин, а справжня масштабна кампанія проти антикорупціонерів. У цьому він прямо звинувачує людей президента та самого главу держави. "Конкретно пан Грановський (народний депутат з фракції БПП Олександр Грановський - Ред.) і пан Кононенко (народний депутат з фракції БПП Ігор Кононенко - Ред.), наймають адвокатів, людей, які розробляють стратегію знищення будь-яких антикорупційних дій", - стверджує Мустафа Найєм.

Сам Олександр Грановський в коментарі DW від закидів відхрестився. "У мене немає ані можливостей, ані бажання займатися збором інформації про чужих людей. Думаю, Мустафа змінить думку найближчим часом", - сказав депутат.

А в Адміністрації президента України на запит DW відпвовіли, що не уповноважені коментувати такі заяви депутатів, ці питання "належать до компетенції Служби безпеки та Генереальної прокуратури".

Сезон полювання відкритий

Головна мета останніх "зливів" - дискредитувати антикорупціонерів, вважають експерти. "Все вказує на те що відбувається позаправове стеження за окремими діячами та організаціями з метою пошуку інформації, яка може їх дискредитувати, - пояснює Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна. - Від часів Януковича ситуація відрізняється лише тим, що поки що це не несе фізичної загрози тим, за ким стежать. Решта все - по-старому". На думку експерта, дискредитаційні кампанії йдуть повним ходом не лише проти людей, але й проти інституцій (НАБУ) чи механізмів (е-декларування).

На думку ж Лещенка і Найєма, замовники інформаційних атак хочуть показати, що хороших політиків немає, і нікому не можна вірити.

"Вони намагаються перевести питання зі своїх корупційних схем на дискусію щодо способу життя основних антикорупціонерів, -  говорить нардеп Сергій Лещенко. - Тобто замазати всіх однією фарбою, сказавши, що ми є корупціонерами, але люди, які нас критикують, теж не живуть чесно. Таким чином вони намагаються маніпулювати суспільством".

І Сергій Лещенко, і Віталій Шабунін вже писали до МВС та ГПУ заяви про незаконне стеження і злив інформації. У відповідь, нарікають вони, отримали лише відписку.