Усі народні депутати України з фракції партії "Слуга народу", які входять до парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, пройдуть перевірку на поліграфі. Що варто знати про такий тест? Про це DW поговорила із керівником представництва Всеукраїнської асоціації поліграфологів у Києві Ігорем Іщуком.

DW: Пане Іщук, чи вважаєте ви доцільною ідею перевірити на поліграфі народних депутатів на предмет ймовірного отримання хабара?

Ігор Іщук: Я не бачу жодних перешкод для таких перевірок. Інше питання, як саме вони повинні відбуватися, адже сама процедура має бути чітко встановленою, кожен має розуміти, для чого це відбувається. Важливо, щоб із цього не влаштовували шоу, а справді зробили корисну справу і використали поліграф як інструмент, щоб додатково зібрати ще один доказ, а саме - висновок поліграфолога стосовно діянь, які вчиняла або не вчиняла особа.

Чи можна у таких випадках проводити дослідження у прямому телеефірі? 

Я гадаю, що можна обрати більш доречне місце та час проведення подібного дослідження. Можна і [медичну] операцію робити у прямому ефірі, але чи це доцільно? Дослідження з використанням поліграфу - це досить дієвий спосіб, який при правильному використанні допоміг би не лише всім нам, а і правоохоронним органам зрозуміти, чи особи причетні до скоєння певних діянь.

Чим регулюється в Україні використання таких приладів і методів дослідження?

На жаль, на сьогодні подібні норми, які б регулювали дослідження на поліграфі, точний порядок їх проведення, -  відсутні. Є певні інструкції у відомчих установах. У них прописано покроково, що і як має відбуватися, але ці норми поширюються лише на працівників відомства. Тому у цьому випадку можна брати інструкцію за приклад. Щоб проводити таке дослідження, маємо розуміти, що потрібно виконувати певні вимоги. До спеціаліста - він повинен мати як мінімум вищу освіту та диплом вищого зразка про підвищення кваліфікації за напрямом "поліграфолог". Бажано, щоб освіта була із юриспруденції, психології чи медицини. На пристрій мають бути документи - технічний паспорт, у якому вказано, що прилад придбано законним шляхом. Змусити людину пройти тест на поліграфі на сьогодні ніхто не може, немає жодного закону. Повинна бути лише добровільна згода.

Хто в Україні має право проводити перевірки на детекторі брехні?

У нас переважно цим займаються приватні структури чи громадські організації. Щодо правоохоронних органів, інформація не є загальнодоступною. Тому важко відповісти, як саме і хто там проводить подібні тести. Кому мають доручити проведення тестувань саме у цьому випадку - непросте питання. Як на мене, мають бути обрані кілька спеціалістів, які за допомогою жеребу розіграють, хто з ким проведе дослідження. На мою думку, це мало би відбуватися паралельно - спеціалісти проводять все одночасно, щоб не було будь-яких моментів маніпуляції.

Тобто, прискіпливіша увага має бути саме до фахівця, а не до апаратури?

Так, більше уваги варто звертати на людину, яка проводить дослідження. Стосовно приладу , за великим рахунком, будь-який приклад, якщо він не виготовлений у кустарний спосіб, є нормальним.

А чи є якісь вимоги до особи, яку тестують?

Поліграфолог повинен донести правила проведення дослідження людині, але не може змусити їх виконувати. Якщо людина порушує їх, поліграфолог робить зауваження і припиняє дослідження. Правила є досить простими. Особа має відповідати лаконічно, просто, використовуючи три варіанти відповіді: "так", "ні", "не знаю", при цьому дивитися лише перед собою, уважно слухати питання, дихати спокійно та не рухатися. Кожен, хто справді захоче об’єктивно протестуватися, якщо він не має серйозних фізичних вад, має змогу пройти дослідження. Якщо ми говоримо про більшість народних обранців, то як на мене, спостерігаючи за ними по телебаченню та інших ресурсах, вони цілком придатні проходити дослідження.

Де можуть бути використані результати перевірки на поліграфі?

Упродовж багатьох років при правильному використанні цього методу були неодноразові випадки, коли таке дослідження допомагало слідчим, оперативним підрозділам розкривати злочини, знаходити нові обставини при розслідуванні. Думка, що висновки поліграфолога не можуть слугувати доказовою базою в суді - є хибною. За належного проведення дослідження такі висновки також можуть прийматися судом як доказ. Висновки поліграфа не можна приймати як стовідсоткову аксіому, але ми не можемо їх ігнорувати при розгляді сукупності доказів. Це прописано у багатьох нормативних документах, зокрема в Кримінальному процесуальному кодексі України.

Багатьох, мабуть, цікавить і те, наскільки важко маніпулювати дослідженням на поліграфі або його результатами?

Загалом маніпуляції можливі, як і у будь-якому іншому методі. Зманіпулювати можна будь-чим, підробити документи... Але зробити це непросто. Якщо говорити про конкретний тест депутата Олександра Дубінського, поліграфолог зі свого боку зробив усе, щоб маніпуляцій не було: він показав екран, сам процес дослідження. Але представлені висновки - це зовсім інше питання. Поліграфолог не до кінця об'єктивно може інтерпретувати результати і не до кінця розуміє, що він робить. Я би говорив тут про необізнаність. З боку поліграфолога не було спроби зманіпулювати і щось приховати. Моментів, коли б Дубінський захотів зманіпулювати, теж немає. Він виконував правила тесту. У цьому випадку маніпуляція у тому, що з цього зробили шоу, не дотримались правил дослідження.