Депутати Верховної Ради у вересні ухвалили два урядових законопроекти: «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки України з метою створення нових робочих місць» і «Про внесення змін до розділу податкового кодексу щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізовують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях».

Ризик цих законів у тому, що вони чітко не прописують пріоритетні галузі в економіці, і дають можливість для маніпуляції, каже експерт Інституту економічних досліджень Віталій Кравчук. «Відсутність переліку галузей несе певні негативи. Адже ці галузі залишено на розсуд Кабміну, а це означає, що уряд додає собі повноважень. Хоча є і позитив – гнучкий механізм їх визначення. Досвід показує, що за півроку у нас можуть поміняти одразу кілька пріоритетних галузей для економіки. І щороку їх переглядати. Також не виключено, що «пріоритетність» галузей можуть визначати «під когось», додає Кравчук.

«Підводні течії»

Якщо все зводиться до рішення Кабміну, то є і небезпека надмірної бюрократизації процесу впровадження інвестиційного проекту. Новий закон також має «шлюзи» для збагачення інвестора без будь-яких податків, відтак, і надходжень до бюджету. Зокрема, він дозволяє працювати інвестору два роки без сплати податку на ввезення обладнання, а ще гарантує нульовий податок на прибуток, якщо йдеться про виробництво, аналогів якого немає в Україні. Приміром, якщо інвестор за два роки не втілив свій проект, не досягнув інвестиційної цілі і закрився, то і податки з нього стягнути буде складно, аналізують експерти. Вони не виключають, що одразу зросте кількість короткотермінових, точніше - дворічних проектів. Причому, говорячи про «аналоги виробництва», теж можна маніпулювати.

«Якщо йдеться про пільги у галузях, то це - завжди корупція. І це не просто моя думка, а так сказано в підручниках з економіки. Тому цей шлях неправильний», - зазначив в інтерв’ю DW президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Проте, економіст не виключає можливість надання пільг інвесторам, але якщо це буде пов’язано з видом діяльності. Приміром, влада стимулює експортну діяльність чи інноваційну і кожен підприємець, який цим займається, не залежно від галузі, має отримати ці пільги, пояснює Пасхавер.

Пільги – не вихід

Якщо влада хоче покращити інвестиційний клімат, то в першу чергу має полегшити початок бізнесу, провести дерегуляцію, забезпечити інфраструктурою, додає експерт. Пільги також можуть мати крупні інвестори, які допомагають вирішувати проблему загальнодержавного рівня, каже Пасхавер, як от проблему енергозбереження.

Експерт також критично ставиться і до можливості відновлення Спеціальних економічних зон (СЕЗ), в межах яких діяла особлива система оподаткування та митних зборів для підприємців. Такі системи успішно діють в інших країнах, але не в українських умовах, зазначає експерт. «Коли держава злодійкувата, вона не повинна втручатися у бізнес і запроваджувати фактично прямі дотації з бюджету», - додає Пасхавер.

Інвестори цікавляться пільгами

В Україні діяло близько двадцяти СЕЗ і територій пріоритетного розвитку, але у з 2005 року пільговий режим було скасовано. Зокрема, через численні закиди в зловживаннях пільгами. Нещодавно президент Янукович доручив розглянути можливість «відродження» механізму «вільних» зон. Попри негативний досвід, пов’язаний з корупційними схемами у низці СЕЗ, є й позитивні приклади функціонування «вільних» зон. Зокрема, на Львівщині реалізовувалося близько ста інвестиційних проектів, наголосив в інтерв’ю DW віце-президент технопарку СЕЗ «Яворів» Тарас Данилович.

«Іноземних інвесторів приходить дуже багато, цікавляться, і переходять у стадію очікування. Бізнес чекає на повернення пільг», - каже Данилович. Особливої стимуляції не потрібно, каже він, достатньо скасувати податок на прибуток та сплату митних зборів з устаткування, яке інвестор завозитиме на територію України для реалізації свого проекту. Якщо ці пільги буде враховано у змінах до нового бюджету, то СЕЗ «Яворів» лише за півроку зможе впровадити до 70 нових інвестиційних проектів, стверджує Данилович. Але основне, каже співрозмовник, щоб преференції держава надавала однаково всім зонам, щоб були рівні правила гри для всіх. Тоді і корупційні схеми зникнуть, які, за його словами, активно діяли на сході під прикриттям СЕЗ, вважає керівник технопарку.